PROFILBARU.COM

Георг Ріттер фон Генгль
Георг Ріттер фон Генгль
нім. Georg Ritter von Hengl
Народився	21 жовтня 1897; Валлерсдорф, Дінгольфінг-Ландау, Нижня Баварія, Баварія, Німецький Райх
Помер	19 березня 1952 (54 роки); Зонтгофен, Округ Швабія, Баварія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	СС
Роки активності	з 1914
Військове звання	Генерал гірсько-піхотних військ
Нагороди
	Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами
Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)	Почесний кубок для переможця у повітряному бою
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Георг Генгль, з 29 жовтня 1918 року — Ріттер фон Генгль (нім. Georg Ritter von Hengl; 21 жовтня 1897 — 19 березня 1952) — німецький воєначальник і льотчик-ас, генерал гірсько-піхотних військ вермахту, оберштурмбаннфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста і Лицарського хреста Військового ордена Максиміліана Йозефа.

Біографія

Першу світову війну зустрів 2 серпня 1914 року в резервному піхотному полку № 21 під Іпром.

В 1915 році був переведений на Східний фронт, в жовтні брав участь в операціях проти Сербії. Наступний рік застав Генгля під Верденом, де 23 березня його підвищили до офіцера, а потім відправлений до Росії. Генгль був переведений в авіацію тільки в 1918 року.

Він почав підготовку на спостерігача 23 лютого і по її завершенні служив в FA (A) 295b, літаючи з пілотом віцефельдфебелем Гансом Бауром. Вони удвох збили 6 літаків супротивника, а свою сьому перемогу свіжоспечений ас здобув вже з іншим пілотом. Під час битви на Ені Генгль і Баур були збиті за британською лінією фронту і взяті в полон, але незабаром були відбиті назад в результаті атаки вюртемберзького піхотного полку.

№ п/п	Дата	Тип збитого літака	Район падіння	Частина переможця
1.	17 липня 1918	Spad	ліс Куртон	FA 295
2.	17 липня 1918	Spad	ліс Куртон
3.	20 серпня 1918	Breguet XIV н/п
4.	5 жовтня 1918	ворожий літак
5.	22 жовтня 1918	Breguet XIV	Баррикур
6.	24 жовтня 1918	французький літак
7.	29 жовтня 1918	Spad
8.		Spad
9.		Spad н/п

З 15 жовтня 1919 року служив у штабі територіальної оборони Баварії. 1 березня 1921 року перейшов на службу в поліцію. Переконаний нацист, пізніше став одним із найбільш фанатично налаштованих генералів вермахту. 1 липня 1934 року перевівся в частини посилення СС, 15 жовтня 1935 року — в сухопутні війська.

З 10 серпня 1939 року — командир 3-го батальйону 99-го гірського полку 1-ї гірської дивізії. Учасник Польської кампанії. З 1 квітня 1940 року — командир 137-го гірського полку 2-ї гірської дивізії. Учасник Норвезької кампанії, потім ніс окупаційну службу в окупованих районах СРСР, а також брав участь у боях на Східному фронті. З 2 березня 1942 року — командир своєї дивізії, з 23 жовтня 1943 по 21 квітня 1944 року — 19-го гірського корпусу в Лапландії. З 15 травня 1944 року — начальник штабу нацистського керівництва ОКГ, очолив тимчасово організовану службу партійного контролю за рішеннями і діями військових командирів. З 1 лютого 1945 року — командир 59-го армійського корпусу, проте через хворобу фактично не командував корпусом. 8 травня 1945 року взятий в полон англо-американськими військами. В 1947 році звільнений.

Звання

Унтерофіцер резерву (24 квітня 1915)
Віцефельдфебель резерву (24 квітня 1915)
Лейтенант резерву (27 березня 1918)
Лейтенант поліції (1 березня 1921)
Оберлейтенант поліції (19 грудня 1923)
Гауптман поліції (1 червня 1931)
Оберштурмбанфюрер СС (1 липня 1934)
Гауптман (15 жовтня 1935)
Майор (1 березня 1936)
Оберстлейтенант (1 квітня 1939)
Оберст (17 грудня 1941)
Генерал-майор (1 квітня 1942)
Генерал-лейтенант (21 січня 1943)
Генерал гірсько-піхотних військ (1 січня 1944)

Нагороди

Залізний хрест
- 2-го класу (8 травня 1915)
- 1-го класу (1 серпня 1917)
Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною
- орден (27 серпня 1917)
- орден з короною (вересень 1918)
Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія) (4 червня 1918)
Почесний кубок для переможця у повітряному бою (17 липня 1918)
Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (29 жовтня 1918)
Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Німецький імперський спортивний знак
- в бронзі (3 вересня 1924)
- в сріблі (5 січня 1929)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
- 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
- 1-го класу (25 років)
Знак керівника гірсько-піхотних частин (6 жовтня 1936)
Пам'ятна Олімпійська медаль (20 квітня 1937)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (21 вересня 1939)
- 1-го класу (29 вересня 1939)
Лицарський хрест Залізного хреста (25 серпня 1941)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія; 13 травня 1943)
Німецький хрест в золоті (20 червня 1944).

Література

Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914—1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А.Жукова). — М.: Эксмо, 2006. — 416 с.: ил. ISBN 5-699-146067
The Aces and Fighter Units of the German Air Service, Naval Air Service and Flanders Marine Corps 1914—1918 by Norman L. R. Franks, Frank W. Bailey, Russell Guest; Grub Street the Basement, 1994
Roland Kaltenegger: General der Gebirgstruppe Georg Ritter von Hengl — Vom Militär-Max-Joseph-Ritter im Ersten Weltkrieg zum Ritterkreuzträger im Zweiten Weltkrieg, Flechsig, 2012, ISBN 978-3803500311
Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis, Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S.380.

Посилання

Біографія. [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.]

Примітки

Виноски

Джерела

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: генерал-майор Ернст Шлеммер	командир 2-ї гірсько-піхотної дивізії 1 жовтня 1943 — 6 лютого 1945	Наступник: генерал-лейтенант Ганс Деген
Попередник: генерал гірсько-піхотних військ Фердинанд Шернер	командир XIX гірського корпусу 23 жовтня 1943 — 21 квітня 1944	Наступник: генерал-лейтенант генерал гірсько-піхотних військ Фердинанд Йодль
Попередник: генерал від інфантерії Едгар Реріхт	командир LIX армійського корпусу 1 лютого — 6 квітня 1945	Наступник: генерал-лейтенант Ернст Зілер