Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 621 особу, з них: православних — 537, юдеїв — 62, чоловіків — 313, жінок — 308[4].
Наприкінці 19 століття в поселенні проживало 395 мешканців, дворів — 38[5][6][7], у 1906 році — 412 жителів, дворів — 58[8], у 1910 році — 390 осіб[1].
Станом на 1923 рік нараховувалося 88 дворів та 419 мешканців[9], у 1924 році — 420 осіб (з перевагою німецької національности), дворів — 83[10].
Станом на 1972 рік кількість населення становила 891 особу, дворів — 280[2].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 664 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 583 особи[11].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[12]:
Наприкінці 19 століття — колонія Сербівської волості Новоград-Волинського повіту, за 25 верст (27 км) від Новограда-Волинського та 6 верст від волосного центру в Сербах. Колоністи — німці; був євангельський молитовний дім[5][6][7].
У 1906 році — колонія Сербівської волості (5-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 25 верст, до волосного центру, с. Серби — 9 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося у містечку Емільчин[8].
У 1923 році увійшла до складу новоствореної Варварівської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Городницького району Житомирської (згодом — Волинська) округи; адміністративний центр ради[14]. Розміщувалася за 35 верст від районного центру, міст. Городниця[9]. 22 лютого 1928 року, в складі сільської ради, передана до Емільчинського (згодом — Ємільчинський) району Коростенської округи. У 1939 році віднесена до категорії сіл[14].
У період сталінських репресій в 30-і роки минулого століття органами НКВС заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 45 мешканців колонії, з яких 33 чоловіки розстріляно. Всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані[15].
На фронтах німецько-радянської війни воювали 125 селян, з них 73 загинули, 56 нагороджені орденами та медалями. На їх честь встановлено пам'ятник на братській могилі.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба радгоспу, котрий обробляв 2,9 тис. га угідь, з них 1,7 га ріллі. Спеціалізувався на вирощуванні хмелю, мав розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.
В селі були середня школа, дві бібліотеки, медпункт, відділення зв'язку, 5 магазинів[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Варварівської сільської ради включено до складу Чижівської сільської територіальної громади Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[16].
