Шовковиця

Шовковиця
Шовковиця чорна (Morus nigra)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Шовковицеві (Moraceae)
Триба: Moreae
Рід: Шовковиця (Morus)
L.
Species

See text.

Вікісховище: Morus

Шовковиця[1] (Morus) — рід рослин родини шовковицевих; дерева або кущі. Народні назви також тутове дерево, морва.

Будова

Шовковиця — світлолюбна, досить морозостійка і посухостійка рослина, стійка до пилу і газів. Є плакучі, пірамідальні, кулясті та інші форми, які використовують в озелененні. Шовковицю розмножують насінням, живцями і щепленням. Плодові форми краще прищеплювати за кору навесні в період активного сокоруху або влітку окуліруванням. В насадженнях потрібно мати чоловічі й жіночі екземпляри або в крону прищеплювати живці іншої статі, тому що це дводомна, роздільно-статева, вітрозапилювальна рослина. У шовковиці є також дерева, у яких чоловічі та жіночі квітки знаходяться в одному суцвітті. Розрізнити чоловічі та жіночі екземпляри можна тільки з початком плодоношення[2].

Шовковиця біла (Morus alba) — дерева до 15—20 м заввишки з густою округлою кроною, однодомні, квітки роздільностатеві; посухостійкі, зимостійкіші, ніж шовковиця чорна — витримують морози до 30—35 °C. Плоди (супліддя) округлі або циліндричні завдовжки до 4 см, білі, жовті чи рожеві, соковиті, солодкі.

Дерева можуть бути однодомними або дводомними[3][4]. Будова плоду: до основи прикріплена група пучків з 4 соковитих «пелюсток», що закривають насіння. 2-4 см завдовжки, від червоного до темно-фіолетового або ж білого кольору, їстівні — у деяких видів солодкі.

Історія

Образ тутових дерев у китайській поезії з прадавніх часів, починаючи з пісні «В тутах» (кит. трад. 桑中) з давньокитайської «Книги пісень» (XI—VIII ст. до н. е.), містить натяк на любовне побачення[5].

Тутове дерево є культовою рослиною в азербайджанській і вірменській культурах. Особливе ставлення до нього у карабаських вірмен і азербайджанців. Вони здавна займалися садівництвом із розведенням тутових дерев. Тутове дерево використовувалося різноманітно і практично безвідходно. З його листя карабахці готували жовту фарбу, з кори — папір, лико, зі стовбура — бочки, теслярські інструменти, різні будматеріали, з тутових ягід - горілку, уварений сік дошаб, варення, компот, джем, оцет, чай. Про особливе ставлення карабахців до тутового дерева говорить прислів'я[6][7]:

У карабахця двоє дітей: син — тутове дерево, дочка — виноградна лоза.

Види

Поширення та середовище існування

Відомо понад 10 видів, поширених у помірній та субтропічній зонах, у дикому стані й в культурі. В Україні найбільше значення мають шовковиця чорна і шовковиця біла. Листям шовковиці вигодовують гусінь шовковичного шовкопряда.

Практичне використання

В Україні здавна вирощували цю культуру на присадибних земельних ділянках[2]. У плодах шовковиці міститься до 20 % легкозасвоюваних цукрів, органічні кислоти, вітаміни, мінеральні солі. Крім вживання у свіжому вигляді, плоди використовують для приготування варення, компотів, соку, інших видів переробки[2].

Шовковицю білу розмножують щепленням, відсадками (культурні форми та сорти), насінням; вирощують у ряді європейських країн, Центральній Азії і Південному Кавказі, Японії і Китаї.

У Центральній Азії плоди сушать і мелять на борошно для млинців, толокна, печуть коржики, що смаком нагадують цукати. На Кавказі з соку плодів варять напій бекмез. З соку також готують оцет, вино, сироп, женуть горілку. На Кавказі з шовковиці роблять лаваш або додають її до аличевого лаваша[8].

З листя виготовляють та продають у промислових масштабах чай[9].

Шовківництво

Шовкопряд, Bombyx mori, живиться на шовковиці

.

Листя шовковиці, особливо шовковиці білої, має екологічне значення як єдине джерело їжі для шовкопряда (Bombyx mori, названий за родом шовковиці Morus), кокон якого використовується для виготовлення шовку[10][11]. Дикий шовкопряд також їсть шовковицю[12][13]. Інші лускокрилі личинки — до яких належать смарагд звичайний, бражник липовий, стрільниця кленова та америка́нський бі́лий мете́лик — також живляться рослиною[14].

Стародавні греки та римляни вирощували шовковицю заради шовкопрядів; принаймні, вже у 220 р. н. е. імператор Елагабал носив шовкову мантію[15]. Англійське духовенство носило шовкові шати приблизно з 1500 р.[15]. Шовковиця та шовкова промисловість відігравали важливу роль у колоніальній Вірджинія[15].

Папір

За часів Ангкоріанської епохи Кхмерської імперії Південно-Східної Азії монахи при буддійських храмах виготовляли папір з кори тутових дерев. Папір використовувався для виготовлення книг, відомих як краінг[16].

Тенгуджо — найтонший папір у світі. Він виробляється в Японії й виготовляється з козо (стебел шовковиці)[17]. Традиційний японський папір васі часто створюється з частин шовковиці[18].

Поживна цінність

{{{name}}}
Харчова цінність в 100 г продукту
Енергетична цінність 43 ккал / 180 кДж
Вода87,68 г
Білки1,44
Жири0.39
Вуглеводи9.8
Піридоксин (B6)0.05 мг
Аскорбінова кислота (віт. С)36.4 мг
Токоферол (вітам. E)0.87 мг
Посилання на запис у базі даних Міністерства сільського господарства США

Сира шовковиця на 88 % складається з води, на 10 % — з вуглеводів, на 1 % — з білків і менш ніж на 1 % — з жири. У 100 г сира шовковиця містить 43 калорії, 44 % добової норми вітаміну С і 14 % добової норми залізо; інші мікроелементи у незначній кількості.

Галерея

Примітки

  1. ↑ Morus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ↑ а б в Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича.  — Киев: Урожай, 1985.  — с.664, ил.
  3. ↑ Lamson N. I. Morus rubra / Edited by Burns R. M., Honkala B. H. // Silvics of North America. — Вашингтон : United States Govt Printing Office, 1990. — Т. 2. Hardwoods. — ISBN 9780160292606. archive.org/web/20210830103555/https://www.srs.fs.usda.gov/pubs/misc/ag_654/volume_2/morus/rubra.htm Архівовано з джерела 30 серпня 2021.
  4. ↑ {Wu, Zhengyi; Zhou, Zhe-Kun; Gilbert, Michael G. Morus. Flora of China. Т. 5. Процитовано 21 липня 2014 — через eFloras.org, Missouri Botanical Garden, St. Louis, MO & Harvard University Herbaria, Cambridge, MA.
  5. ↑ Антологія китайської поезії / Переклад з китайської за загальною редакцією Го Мо-Жо і Н. Т. Федоренко. — М. : Державне видавництво художньої літератури, 1957. — Т. 1. — С. 400.
  6. ↑ А. Тер-Саркісянц. Вірмени Нагірного-Карабаху. Традиційно побутова культура вірмен Нагірного-Карабаха (XIX - початок XX ст.) // ԱՐՑԱԽԻ. ԺՈՂՈՎՐԴԱԳԻՏՈՒԹՅՈՒՆԸ ԱԶԳԱԳՐՈՒԹՅՈՒՆ том 3(3). — 2020. — С. 204.
  7. ↑ Абраам'ян Е./Мец Тагер, Степанакерт, 2010 р. стор.107 і стор.174
  8. ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.126
  9. ↑ Aum Tea Company: Mulberry Leaf Tea from Chiangmai, Thailand. aumtea.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 18 січня 2019. [Архівовано 2019-02-16 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Ombrello, T. Шовковиця та її зв'язок з шовкопрядом. Рослина тижня. Cranford, NJ: Union County College. Архів htm оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 20 жовтня 2012.
  11. ↑ csb.gov.in/silk-sericulture/silk/mulberry-silk/ Шовковичний шовк. Центральна рада з шовківництва, Міністерство текстилю - Уряд Індії. Процитовано 20 жовтня 2012.
  12. ↑ Bisch-Knaden, Sonja; Daimon, Takaaki; Shimada, Toru; Hansson, Bill S.; Sachse, Silke (7 січня 2014). Anatomical and functional analysis of domestication effects on the olfactory system of the silkmoth Bombyx mori [Анатомічний та функціональний аналіз впливу одомашнення на нюхову систему шовкопряда «Bombyx mori»]. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences (англ.). 281 (1774): 20132582. doi:10.1098/rspb.2013.2582. ISSN 0962-8452. PMC 3843842. PMID 24258720. Процитовано 21 вересня 2024.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  13. ↑ Tanaka, Kana; Uda, Yusuke; Ono, Yukiteru; Nakagawa, Tatsuro; Suwa, Makiko; Yamaoka, Ryohei; Touhara, Kazushige (2009-06). Highly Selective Tuning of a Silkworm Olfactory Receptor to a Key Mulberry Leaf Volatile [Високоселективне налаштування нюхового рецептора шовковичного шовкопряда на ключову летючу речовину листя шовковиці]. Current Biology (англ.). 19 (11): 881—890. doi:10.1016/j.cub.2009.04.035. Процитовано 21 вересня 2024.
  14. ↑ Tang, Rui; Zhang, Feng; Zhang, Zhong-Ning (3 травня 2016). Electrophysiological Responses and Reproductive Behavior of Fall Webworm Moths (Hyphantria cunea Drury) are Influenced by Volatile Compounds from Its Mulberry Host (Morus alba L.) [Електрофізіологічні реакції та репродуктивна поведінка осінньої павутинної молі (Hyphantria cunea Drury) знаходяться під впливом летких сполук від її шовковичного хазяїна (Morus alba L. )]. Insects (англ.). 7 (2): 19. doi:10.3390/insects7020019. ISSN 2075-4450. PMC 4931431. PMID 27153095.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  15. ↑ а б в Lyle, Katie Letcher (2017). The complete guide to edible wild plants, mushrooms, fruits, and nuts: finding, identifying, and cooking [Повний путівник по їстівних диких рослинах, грибах, фруктах і горіхах: як їх знайти, ідентифікувати та приготувати] (вид. Third edition). Guilford, CT: Falcon Guides. ISBN 978-1-4930-1864-2. OCLC 942839108.
  16. ↑ Chhem KR, Antelme MR (2004). A Khmer Medical Text The Treatment of the Four Diseases Manuscript. Siksācakr, Journal of Cambodia Research. 6: 33—42.
  17. ↑ Whang, Oliver (5 травня 2020). html Найтонший папір у світі. The New York Times. Процитовано 9 травня 2020.
  18. ↑ Washi Arts. What Is Washi?. Washi Arts. Процитовано 22 травня 2024.

Посилання

Література

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!