|
Калорійність їжі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Калорійність. Калорі́йність ї́жі або енергети́чна ці́нність харчови́х проду́ктів — кількість енергії, яка утворюється при окисненні жирів, білків, вуглеводів, що міститься у продуктах харчування і витрачається на фізіологічні функції організму.[1][2]
Калорійність — важливий показник харчової цінності продуктів, вимірюється в кілокалоріях (ккал) або в кілоджоулях (кДж).[2] Одна кілокалорія дорівнює 4,184 кілоджоуля.[1]
Для визначення енергетичної цінності застосовують прилад калориметр. Енергетична цінність 1 г білка становить 4 ккал (17,2 кДж), 1 г жиру — 9 ккал (38,9 кДж), 1 г вуглеводів — 3,75 ккал (17,6 кДж).[1] Мінеральні речовини, вода прихованої енергії не мають, а енергетичну цінність вітамінів, ферментів та інших органічних речовин не враховують, оскільки в продуктах їх дуже мало. Таким чином, енергетична цінність харчових продуктів залежить від вмісту в них білків, жирів і вуглеводів.
Енергетичну цінність розраховують на 100 г їстівної частини продукту харчування. Так, у 100 г яловичини 1 категорії міститься, %: білків — 18,9, жирів — 12,4. Отже, енергетична цінність яловичини становить 9 × 12,4 + 4,0 × 18,9 = 187 ккал, або 782 кДж.[1]
У середньому за добу людина витрачає 2 000÷4 300 ккал, або 8368-18017 кДж (залежно від віку, фізичного навантаження, клімату).[1] Калорійність добового раціону для дітей: від 3 до 7 років становить 1900 кілокалорій, від 7 до 11 — 2300, від 11 до 15 — 3000, від 15 до 18 років — 3500.[3] Енергетична цінність добового раціону харчування повинна бути на цьому ж рівні, її визначають додаванням енергетичної цінності окремих харчових продуктів, які входять у страви.
При визначенні енергетичної цінності враховують, що харчові речовини не засвоюються повністю: рослинна їжа засвоюється в середньому на 80-85 %, оскільки протопектин і клітковина не засвоюються, тваринна їжа засвоюється на 90-95 %, а змішана — на 85-90 %.[1]
Калорійність і хімічний склад харчових продуктів
Хімічний склад, г, і енергетична цінність, кал, 100 г їстівної частини продуктів[4]
| Продукти |
Білки |
Жири |
Моно- і дисахариди |
Крохмаль |
Енергетична цінність
|
| Борошно пшеничне І сорту |
10,6 |
1,3 |
0,5 |
67,1 |
331
|
| Борошно пшеничне вищого сорту |
10,3 |
1,1 |
0,2 |
68,7 |
334
|
| Крупа гречана ядрами |
12,6 |
3,3 |
1,4 |
60,7 |
335
|
| Крупа манна |
10,3 |
1,0 |
0,3 |
67,4 |
328
|
| Рис |
7,0 |
1,0 |
0,7 |
70,7 |
330
|
| Хліб житній формений пшеничний |
5,6 |
1,1 |
1,2 |
36,3 |
189
|
| Хліб подовий з борошна ІІ сорту |
8,6 |
1,3 |
1,5 |
43,8 |
233
|
| Цукор-рафінад |
— |
— |
99,9 |
— |
379
|
| Крохмаль картопляний |
— |
79,6 |
327 |
— |
|
| Молоко пастеризоване |
2,8 |
3,2 |
4,7 |
— |
58
|
| Молоко сухе знежирене |
? |
? |
? |
? |
350[2]
|
| Молоко згущене з цукром |
11 |
0,5 |
? |
? |
272[2]
|
| Вершки сухі |
23 |
42,7 |
? |
? |
579[2]
|
| Вершки згущені з цукром |
8 |
19 |
? |
? |
382[2]
|
| Сметана 30 % жирності |
2,4 |
30,0 |
3,1 |
— |
294
|
| Сир жирний |
14,0 |
18,0 |
2,8 |
— |
232
|
| Кефір жирний |
2,8 |
3,0 |
4,1 |
— |
56
|
| Масло вершкове несолоне |
0,5 |
82,5 |
0,8 |
— |
748
|
| Маргарин |
0,3-0,5 |
|
? |
? |
653-745[2]
|
| Сир російський |
23,0 |
29,0 |
— |
— |
360
|
| Жир кулінарний |
— |
99,7 |
— |
— |
397 (897[2])
|
| Майонез |
2,8 |
67,0 |
2,6 |
2,6 |
624
|
| Олія соняшникова рафінована |
— |
99,9 |
— |
— |
899
|
| Горошок зелений |
5,0 |
0,2 |
6,0 |
6,8 |
73
|
| Капуста білоголова |
1,8 |
0,1 |
4,6 |
0,1 |
27
|
| Картопля |
2,0 |
0,4 |
1,3 |
15,0 |
80
|
| Цибуля зелена (перо) |
1,3 |
— |
3,5 |
— |
19
|
| Цибуля ріпчаста |
1,4 |
— |
9,0 |
0,1 |
41
|
| Морква |
0,3 |
0,1 |
7,0 |
0,2 |
34
|
| Огірки ґрунтові |
0,8 |
0,1 |
2,5 |
0,1 |
14
|
| петрушка (зелень) |
3,7 |
0,4 |
6,8 |
1,2 |
49
|
| Салат |
1,5 |
0,2 |
1,7 |
0,6 |
17
|
| Томати (ґрунтові) |
1,1 |
0,2 |
3,5 |
23 |
23
|
| Яблука свіжі |
0,4 |
0,4 |
9,0 |
0,8 |
45
|
| Яблука сушені |
2,2 |
— |
44,6 |
3,4 |
199
|
| Чорнослив |
2,3 |
— |
57,8 |
0,6 |
242
|
| Капуста квашена |
1,8 |
— |
2,2 |
— |
19
|
| Огірки солоні |
0,8 |
0,1 |
1,6 |
— |
13
|
| Баранина І категорії |
15,6 |
16,3 |
— |
— |
209
|
| Яловичина І категорії |
18,6 |
16,0 |
— |
— |
218
|
| Свинина м'ясна |
14,3 |
33,3 |
— |
— |
357
|
| Жир свинячий топлений |
— |
99,7 |
— |
— |
897
|
| Печінка яловича |
17,9 |
3,7 |
— |
— |
105
|
| Сосиски молочні |
11,0 |
23,9 |
— |
1,6 |
266
|
| Ковбаса Краківська напівкопчена |
16,2 |
44,6 |
— |
— |
466
|
| Кури І категорії |
18,2 |
18,4 |
0,7 |
— |
241
|
| Яйця курячі І категорії |
12,7 |
11,5 |
0,7 |
— |
157
|
| Окунь морський |
18,2 |
3,3 |
— |
— |
103
|
| Сом |
17,2 |
5,1 |
— |
— |
115
|
| Тріска |
16,0 |
0,6 |
— |
— |
69
|
| Оселедець атлантичний жирний |
17,7 |
19,5 |
— |
— |
246
|
Для підрахунку споживаних калорій слід мати на увазі, що калорійна цінність звичайної порції (500 г) більшості супів коливається від 200 до 300 ккал. Калорійна цінність молочних супів і збірних м'ясних солянок може бути вище 400 ккал. Енергетична цінність більшості м'ясних страв з гарніром коливається від 500 до 600 ккал, рибних - близька до 500 і дещо нижче, овочевих страв - від 200 до 400, причому калорійність їх залежить від вмісту в них жиру. Енергетична цінність порції каші з жиром або молоком наближається до 350-400 ккал. Калорійність третіх страв (компотів, киселів, кави з молоком, какао і т.п.) коливається від 100 до 150 ккал.
Середня енергетична цінність продуктів добового раціону на людину в розвинутих країнах вища, ніж в Україні: у США цей показник дорівнює 3800 ккал, у Канаді — 3590, тоді як у Польщі — 3400, Росії — 3054 ккал, а в Україні — всього 2910 ккал, що зумовлено більш високим споживанням хлібобулочних продуктів і картоплі замість споживання інших складових продовольчого кошика — м'ясних і молочних продуктів.[5]
Енергети́чний еквівале́нт ї́жі — кількість енергії, що виділяється при розщепленні 1 г будь-якої речовини.
Згідно з розрахунками, при постійному перевищенні добової калорійності їжі над енерговитратами на 300 ккал збільшується накопичення резервного жиру на 15-30 г в день, що складає в рік зайвих 5,4-10,8 кг.[6]
Див. також
Примітки
Джерела
|
|
