В економіці, теорії ігор, теорії рішень — це теорія корисності в якій за допомогою невизначеності можна оцінити корисність блага з точністю до позитивного афінного перетворення.
В 1944 році вийшла друком монографія Джона фон Неймана та О. Моргенштерна «Теорія ігор та економічна поведінка» в якій автори узагальнили і розвинули результати теорії ігор та запропонували новий метод для оцінки корисності благ.
Теорія очікуваної корисності ґрунтується на чотирьох аксіомах:
Одним з важливих висновків теорії очікуваної корисності є те, що раціональний індивід повинен максимізувати очікувану корисність.
Функція очікуваної корисності адитивна. Функціонал ризику є лінійним, таким чином корисність фон Неймана — Моргенштерна для n {\displaystyle n} благ можна представити у вигляді U = ∑ i = 1 n p i U ( x i ) {\displaystyle U=\sum _{i=1}^{n}p_{i}U(x_{i})} . При чому ∑ i = 1 n p i = 1 {\displaystyle \sum _{i=1}^{n}p_{i}=1}