Стари́й Нови́й рік — Новий рік за юліанським календарем («старим стилем»). В XX і XXI століттях припадає на північ між 13 і 14 січня за григоріанським календарем («новим стилем»). Після переходу на новий стиль Старий Новий рік продовжують традиційно неофіційно відзначати в країнах пострадянського простору.
Східні християнські церкви, що користуються юліанським календарем, 1 (14) січня відзначають День святого Василя та Обрізання Господнє. Інші східні християнські церкви відзначають ці свята 1 січня, на Новий рік.
Старий Новий рік за юліанським календарем (старий день св. Сильвестра, нім.Alter Silvester) відзначають також у деяких німецькомовних кантонах Швейцарії. На відміну від України, це сліди не церковного, а народного неприйняття переходу на григоріанський календар (цей перехід у протестантській Швейцарії відбувався у XVII-XVIII століттях).
Бербери традиційно відзначають новий рік за так званим "берберським календарем", який являє собою ніщо інше, як юліанський календар з незначними відмінностями. Зважаючи на накопичені помилки, в Алжирі берберський Новий рік відзначається 12 січня, а не 14. Указом президента Алжиру 27 грудня 2017 року 12 січня оголошено вихідним днем[2].
У 2023 році берберський новий рік включено до числа офіційних вихідних королівства Марокко. Свято відзначається у згоді з юліанським календарем і припадає на 14 січня за григоріанським[3].