Сережки

Сережки-підвіски

Портрет французького короля Генриха III

Сере́жки^[1], або се́рги^[2], діал. ковтки́^[3], ку́льчики^[4] — прикраси, що носять у проколах, зроблених у вусі.

Поширені як серед жінок (зазвичай парні), так і серед чоловіків (здебільшого непарні).

Багато прикрас, як і сережки, з'явилися дуже давно, ще в стародавньому світі. Але жодна прикраса в світі не мала більшого значення, ніж сережки.

Стародавній світ

Цю прикрасу спочатку носили і жінки, і чоловіки. Причому сережки позначали становище в суспільстві. Порівняйте: сережка-кільце із золота (непарна) у вусі стародавнього перса або афінянина говорила про його знатності; в Римській Імперії навпаки сережка означала приналежність до рабів.

Сережки у вухах жінок теж мали особливе значення. Воно чимось нагадує сучасність. Чим багатша була жінка, тим вишуканішими на ній були сережки. Але не скрізь цю прикрасу носили жінки. Наприклад, у древній Греції, сережки носили тільки жінки легкої поведінки.

Середньовіччя

Час минав, змінювалися мораль і звичаї. І в Середні століття до сережок стали ставитися по-іншому. До 19 століття сережки залишалися як чоловічою, так і жіночою прикрасою. Сережки то були популярні у знатних чоловіків, то впадали в немилість. Але не все підкорялося моді.

Згадайте кільця в вухах піратів і злодіїв. Церква в 17 столітті заборонила носити сережки, адже змінювати своє тіло не можна за церковними канонами. Саме в зв'язку з цією ситуацією сережки стали носити тільки ті, хто відкрито висловлював презирство суспільству. З огляду на те, що в ті часи жінки не впливали на суспільство, вони, на відміну від законослухняних чоловіків, продовжували носити сережки.

Українська історія сережок

В Україні історія цієї прикраси хоч і схожа на світову, але є і відмінності. Сережки також носили і жінки, і чоловіки, їх фасон розповідав про те, наскільки знатна людина. Все змінилося після 12 століття. Сережки стали носити тільки військові чоловіки. Причому носили вони жіночі сережки, які їм подарували кохані.

Особливе призначення

Сережки могли позначати не тільки положення в суспільстві, а й багато іншого. Сережка у вусі цигана означала, що він єдиний син у сім'ї або народився після смерті брата. У козаків мало значення, в якому вусі носиться сережка: в правому — єдиний син у сім'ї, в лівому — син матері-одиночки, в обох — годувальник і спадкоємець роду. Примітно значення кількість сережок у вусі моряка і пірата. Вони означали, скільки разів моряк обігнув мис Доброї Надії і скільки кораблів захопив пірат.

Зміна фасонів

Разом з часом змінювалися і самі сережки. Їх фасони перетворювались відповідно до поточного стилю. І сьогодні ми використовуємо те, що було придумано колись. Сучасні стилістичні рішення хоч і з'являються, але швидко зникають, і дизайнери знову шукають натхнення серед підвісок, які були так популярні в епоху Відродження.

Здавалося б, часи такого значення сережок пройшли, але ні. І сьогодні ця прикраса розповідає про його володаря. Чоловік, що носить сережки, з головою видає свою творчу натуру. А творчі жінки вибирають сережки незвичайної форми. Сережки-підвіски і сережки з яскравими каменями воліють носити жінки-лідери, а невеликі за розміром і неяскраві за фактурою — ніжні і чутливі жінки.

Так, часи змінюються, змінюються і звичаї, але прикраси досі залишилися і навряд чи зникнуть.

Етимологія

Слова серга, сережка вважають запозиченнями з російської мови, де їхнє походження пояснюють по різному: або від д.-рус. усерѧзь («вушна прикраса»)^[5] < прасл. *userędzь < гот. *ausihriggs, *ausahriggs («вушне кільце»)^[6], або як тюркізм (пор. дав.-чув. *śürüɣ — «кільце», каз. сырға)^[5].

Щодо діалектних найменувань, назва кульчики походить з пол. kulczyk (контамінація kolczyk і kulka)^[7], а слово ковтки зводиться до прасл. *kъltati — «ворушити, хитати; штовхати»^[8] (пор. колти).

Історія

В «Історії» Льва Диякона є опис зустрічі князя Святослава Ігоревича із візантійським імператором Іоанном I Цимісхієм, де згадується, що Святослав носив сергу, прикрашену трьома дорогоцінними каменями.

У козаків

Сережка в лівому вусі у козака означала, що він один син у матері, сережка в правому — останній чоловік у роду.

Сьогодні

Зі смарагдами

З рубінами

• Пусети (вони ж «цвяшки») — мініатюрні сережки, які кріпляться до мочки вуха за допомогою штифта («цвяха»), що утримується затиском.
• Моно-сережки — одиночна або непарна прикраса, яку надягають на одне вухо.
• Сережки-люстри — вечірні, об'ємні сережки.
• Тунелі
• Конго — сережки круглої форми.
• Сережки для пірсингу тощо.
• Кафи — сережки, розташовані на різних частинах вуха; можуть вимагати проколу або кріпиться як кліпси.

Сучасні тенденції не роблять різниці за статевою ознакою, дозволяючи носити сережки як жінкам, так і чоловікам. Також не втрачають своїх позицій у світі моди й золоті сережки з благородним камінням: сережки з цитрином, сережки з хризолітом, сережки з діамантами.

На сьогодні альтернативою сережок є прикраси, які не потребують проколів, такі як Кліпси і Кафи.

Галерея

Ancient Egyptian earrings, reign of Тутмос III, 15th century BCE

Greco-Bactrian sphinx earring, 2nd century BCE.

Golden Indian earrings (Satavahana, 1st century BCE)

Silla-period Korean earrings (6th century)

11th century Iranian earrings with pendant chains. Iranian origins confirmed by the reflexive-spiral terminal. Khalili Collection

Catalan herring earrings made of precious metals and gems, 19th century AD

Coin of Phraates V of Parthia, 2-4 AD

The earring of Iranian King Khosrow I, 5th century AD

Див. також

• Кліпси
• Пірсинг
• Пусети

Примітки

1. Сережка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Серга // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. Ковтки // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Кульчик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
5. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
6. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — Прогресс. — М., 1964–1973. — Т. 4. — С. 170-171.
7. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
8. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

Література

• Рыбаков Б. Декоративно-прикладное искусство Руси X—XIII веков. Иллюстрированный альбом. Издательство «Аврора», Ленинград, 1971 г. (рос.) [1]
• Винокур І. С., Якубовський В. І., Журко О. І., Мегей В. П. 2003. «Археологія», № 1, 2003
• М. М. Назимок, О. К. Шликов, Т. М. Артюх Пробірний контроль. Експертна оцінка ювелірних виробів з дорогоцінних металів [2]
• Berit Bungum A cross-case study of teashers realising technology as a new subject of teaching (англ.) [3]

Посилання

• Серга // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1720. — 1000 екз.
• Сережки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1722. — 1000 екз.
• Сережки 19-20 ст. з теренів України
• Я.Ткачук, М. Кубик. Гуцульські прикраси
• Оригінальні сережки власноруч