Народився в Херсоні в сім'ї вчителя. В 1868 році закінчив курс землемірних класів при Херсонській гімназії, де потрапив під вплив народницьких ідей. За участь у діяльності народницьких гуртків в Одесі й Києві (1877-79), був на засланні в Середньоколимську (Якутія) (1880-84). По звільненні працював у земствах Херсона і (1892-1901) Єлисаветграда. Позбавлений праці за допомогу голодуючим селянам, перебував в політичній еміграції в Парижі (1901-04), де вчився у заснованій М.М. Ковалевським Російській вищій школі суспільних наук. У 1904 році брав участь в етноантропологічній експедиції під проводом Ф. Вовка й І. Франка на Бойківщині й Гуцульщині; опис останньої подав в «Этнографическом Обозрении». Досліджував побут і звичаї українського чумацтва. Повернувшись в 1917 році до Єлисаветграда, був одним із засновників краєзнавчого музею.
Наукові праці
«Рыболовство в Херсонской губернии» (Херсон, 1896)
«Музейна справа в Зінов'євську» (Кіровоград, 1992)
«Чумацтво в Новороссии» (неопублікована 5-томна монографія)
