Росава (село)

село Росава
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Обухівський
Тер. громада	Миронівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA32120090310054398
Облікова картка	Росава
Основні дані
Засноване	1560
Населення	1883
Площа	60,9 км²
Густота населення	30,92 осіб/км²
Поштовий індекс	08835
Телефонний код	+380 4574
Географічні дані
Географічні координати	49°42′4″ пн. ш. 30°57′10″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	114 м
Водойми	р. Росава
Місцева влада
Адреса ради	08835, Київська обл., Обухівський р-н, с. Росава, вул. Центральна, 2
Карта
Росава
Росава
Мапа
Росава у Вікісховищі

Роса́ва — село в Україні, в Обухівському районі Київської області. Населення становить 1883 особи.

Географія

Село знаходиться при впадінні річки Кагарлик в річку Росава та біля струмка Раківка. Через село проходить автошлях Н01.

Герб

Опис: «На синьому три срібні краплі у косу балку, обтяжені червоними кулями.»

Білий та синій — кольори покровителя села Святого Миколая.

Срібні краплі — роса, вода — вказують на сучасну назву села (герб є промовистим), на річки, що злилися в один потік. У християнстві роса вважається символом Божої благодаті. У решті світу — божественним небесним даром, нектаром безсмертя.

Червоні круги, кулі —  означають короваї, паляниці, коржі (у цьому випадку випечені з ячки) — вказують на стару назву Ячники. Роса з ячником свідчить про успадкування селом слави свого попередника.

Історія

План села Росава 1886 року.

Як свідчать історичні джерела 1648–1657 роках, у с. Росава (раніше с. Ячники) при Свято-Миколаївській церкві існувала школа. До 1910 р. дані про розвиток освіти на селі не конкретизовано.

З презенти 1730 року князя Любомирського старости Богуславського 1730 року 8 березня, що зберігалась в місцевій церкві, виходить, що в ті часи Росава мала назву Ячники.

Миколаївська церква в Росаві Миронівського району. Загальний вигляд зі сходу

Над Росавою, в містечку, є давнє замковище, обнесене великим муром. На полях поблизу села є величезна могила, яку звуть Розкопаною. Верхів'я її розрито та поруч багато менших могил. Деякі з них в 1860 році розкопані графом Костянтином Браницьким. У них знайдені людські кістки разом з кінськими. Разом з ними були залишки військових обладунків: вуздечки, стремена, шаблі, піки та кольчуги. Всі ці речі татарського походження зберігались в музеї графа.

В цьому захищеному місці 1637 року козаки під керівництвом Томиленка стояли кілька місяців табором під час війни з польськими військами, які стояли в Богуславі. Через деякий час тут був обраний гетьманом Сава Кононович замість Томиленка.

В 1661 році тут кілька місяців стояв обозом Юрій Хмельницький, очікуючи поляків та татар, щоб разом перебратися через Дніпро та виступити проти московського царя.

Відомо, що в 1740 році в селі було 30 дворів.

В 1752 році була побудована дерев'яна церква Святого Миколая.

В 1790 році в селі було 120 дворів та 1365 мешканців.

В XIX столітті тривалий час село належало поміщикам Браницьким.

В 1852 році церква біла перероблена та піднята на кам'яний фундамент. Побудована нова дзвіниця. Всі стіни були перефарбовані наново.

В церкві зберігалася чудова срібна чаша з прибором, подарована місцевим протоієреєм Стефаном Ковальським. Сам протоієрей похований при церкві разом з дружиною. Вартість чаші становила близько 200 рублів.

За відомостями 1864 року з довідника Лаврентія Похилевича, в селі мешкало 1441 православних, 11 римокатоликів та 465 євреїв.

На початку XX століття сільські землі були в довготривалій оренді у фермера Феофіла Івановича Гутовського. Землеробство велось по чотирипольній системі. Звичайні селяни використовували трипольну.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Козинської волості Канівського повіту Київської губернії мешкало 1778 осіб, налічувалось 335 дворових господарств, існувала православна парафіяльна церква святого Миколая Чудотворця (1752), єврейський молитовний будинок, школа, 2 постоялих двори, 2 постоялих будинків, 32 лавки, водяний млин, 3 крупорушки^[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3691 особи (1803 чоловічої статі та 1888 — жіночої), з яких 3545 — православної віри^[2].

План єврейського молитовного будинку в селі Росава 1886 року

План єврейської бані в селі Росава 1886 року

Станом на 1900 рік в селі мешкало 3674 особи. 1826 чоловіків та 1848 жінок. Налічувалось 567 дворів. Загалом селу належало 2955 десятин землі. Також в селі була 1 церква, 2 єврейські синагоги, 1 церковно-приходська школа, 1 аптека, 1 фельдшер, 2 постоялих двори, 1 водяний млин, 8 повітряних млинів, 19 топчакових та 8 кузень. Продовольчий капітал на 1900 рік становив 9102 руб 21 коп.

Єврейське поселення

Перепис євреїв села Росава 1882 року

Список загиблих та поранених євреїв Росави за 1919 рік

В Росаві було велике поселення євреїв. Окрема частина села де жили євреї звалась містечком. Така назва збереглася і донині. До революції тут мешкало близько 300 родин євреїв. За відомостями 1900 року в селі було дві синагоги.

1877 рік. Рапорт приходського священника про відведення землі для єврейського кладовища в селі Росава Канівського повіту.

1877 рік. Справа про будівництво Талмуд-Тори в селі Росава.

1880 рік. Перепис євреїв села Росава.

1886 рік. Справа про будівництво єврейської бані в селі Росава.

1892 рік. Справа про єврейський молитвений будинок в селі Росава.

Єврейські погроми 1919 року.

В лютому-березні 1919 на Київщіні проходили масові єврейські погроми. Росава не стала винятком. Всього в селі було чотири великих погроми, після чого єврейське містечко припинило існування.

В лютому 1919 року в Росаві пройшло три погроми з великою кількістью вбитих, поранених та зґвалтованих. В березні трапилось декілька пограбувань різними бандами.

Серед визнаних нападників були червоноармійці шостого полку Таращанської дивізії, банда Григорьєва та Денікінські війська. Останні нищили село майже шість тижнів. За документами спеціальних комісій в селі були спалені та зруйновані всі єврейські хати.

Місцеві селяни переховували євреїв. Однак кара за це була сувора.

Загалом було вбито близько 80 людей. Майже все населення евакуювалося до Богуслава. Впродовж 1919 та 1920 років в Богуславі загинули від епідемій та хвороб більш ніж 150 селян Росави.

Євреї вже ніколи не повертались до села. Ще довго стояло велике єврейське кладовище. Але час бере своє. Занедбані пам'ятники використовувались у будівництві. А потім воно було остаточно ліквідавано. На цьому місці зараз поле.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	2333	96.80%
російська	69	2.86%
вірменська	5	0.21%
румунська	1	0.04%
інші/не вказали	2	0.09%
Усього	2410	100%

Освіта

У власному будинку місцевого поміщика 15 листопада 1913 року відкрилося двокласне початкове народне училище. Станом на 1914 рік в училищі навчалося 178 дітей, з них: 116 хлопців та 62 дівчини. Першим завідувачем (директором) училища був Костянтин Гаврилович Іванов, вчителювали о. Михайло Єрофєєв, Марія Семенівна Донченкова, Агрипіна Фомівна Суслова, Андрій Іванович Доманицький (Закон Божий). Казна та земство виділяли для роботи училища разом 2400 рублів на рік, що було досить вагомою сумою, як на той час^[4]. У 1944 році тут розташовувався пересувний радянський шпиталь № 2418. У січні 2019 року на фасаді школи встановлена пам'ятна таблиця, яка коротко сповіщає про історію школи. Нині у приміщенні школи діє Миронівський міжшкільний навчально-виробничий комбінат, де навчають водійському ремеслу.

Відомі люди

Народилися

• Кондратович Микита Ульянович — Герой Радянського Союзу;
• Мироненко Анатолій Антонович (1937) — український письменник.
• Мостіпан Уляна Миколаївна (1944) — український політик, народний депутат України V та VI скликань.
• Натикач Петро Іванович (1947) — дослідник історії України, краєзнавець.
• Никоненко Петро Макарович (1936) — український вчений, заслужений працівник народної освіти України.
• Щупик Яким Гнатович — козак 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії Армії УНР, герой Другого Зимового походу;
• Яценко Юрій Петрович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2015 років.

Метричні книги та переписи населення села Росава в архівах України

Перепис виборщиків до Державної Думи по Канівському повіту за 1912 рік. Дивитись онлайн

Центральний державний історичний архів України. м. Київ, вул. Солом'янська 24.^[5]

Сповідні відомості. церква св. Миколая

1801 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 139.

1802 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 151.

1816 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 169.

1822 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 227.

1823 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 327а.

1827 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 252.

1830 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 276.

1834 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 303.

1844 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 660.

1848 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 748.

1866 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 1104.

Метричні книги. церква св. Миколая

^[6]

Рік	Фонд	Опис	Справа
1795	127	1012	1002
1797	127	1012	1069
1800	127	1012	1162
1801	127	1012	1182
1802	127	1012	1198
1805	127	1012	1249a
1807	127	1012	1278
1808	127	1012	1293
1809	127	1012	1303
1810	127	1012	1319
1811	127	1012	1335
1812	127	1012	1350
1813	127	1012	1362
1814	127	1012	1376
1815	127	1012	1390
1816	127	1012	1404
1818	127	1012	1434
1819	127	1012	1451
1821	127	1012	1481
1821	127	1012	1482
1823	127	1012	1509
1824	127	1012	1524
1825	127	1012	1495
1825	127	1012	1539
1826	127	1012	1556
1827	127	1012	1575
1828	127	1012	1592
1829	127	1012	1612
1830	127	1012	1631
1832	127	1012	1676
1833	127	1012	1704
1834	127	1012	1730а
1835	127	1012	1757
1836	127	1012	1792
1837	127	1012	1828
1838	127	1012	1861
1839	127	1012	1895
1840	127	1012	1948
1841	127	1012	2014
1842	127	1012	2065
1844	127	1012	2188
1845	127	1012	2246
1846	127	1012	2313a
1847	127	1012	2389
1849	127	1012	2535a
1850	127	1012	2594
1851	127	1012	2676
1852	127	1012	2744
1853	127	1012	2813
1855	127	1012	2960
1856	127	1012	3021
1857	127	1012	3095
1858	127	1012	3220
1859	127	1012	3218
1860	127	1012	3284
1861	127	1012	3342
1862	127	1012	3413
1863	127	1012	3476
1864	127	1012	3537
1865	127	1012	1198
1865	127	1012	3596a
1866	127	1012	3669
1867	127	1012	3737
1868	127	1012	3819
1869	127	1012	3923
1870	127	1012	4035
1871	127	1012	4134
1872	127	1012	4245
1876	127	1078	1481
1877	127	1078	143
1878	127	1078	1489
1879	127	1078	1495
1880	127	1078	1506
1881	127	1078	1517
1882	127	1078	1526
1883	127	1078	149
1884	127	1078	1545
1885	127	1078	1556
1887	127	1078	1578
1888	127	1078	1581
1889	127	1078	1592
1890	127	1078	157
1891	127	1078	1598
1893	127	1078	1616
1894	127	1078	1627
1895	127	1078	1636
1897	127	1078	1647
1898	127	1078	1652
1900	127	1078	1670
1901	127	1078	1678
1902	127	1078	1684
1903	127	1078	1695
1904	127	1078	1701
1905	127	1078	1708
1907	127	1078	1718
1908	127	1078	1726
1909	127	1078	1740
1910	127	1078	1749
1911	127	1079	625
1912	127	1079	638
1914	127	1079	646
1916	127	1079	651
1917	127	1079	616

Єврейські переписи населення села Росава

Державний архів Київської області. м. Київ, вул. Мельникова 40.

1865 рік. Фонд 1, опис 295, справа 60281 Дивитись онлайн

1875 рік. Фонд 12, опис 6, справа 644 Дивитись онлайн

1880 рік. Фонд 1, опис 295, справа 77174 Дивитись онлайн

1883 рік. Фонд 1, опис 325, справа 72 Дивитись онлайн

1894 рік. Фонд 1, опис 325, справа 203 Дивитись онлайн

1907 рік. Фонд 1, опис 141, справа 769 Дивитись онлайн

1913 рік. Фонд 1, опис 147, справа 362 Дивитись онлайн

1920 рік. Переписи жертв погромів. Фонд Р-3050, опис 1, спр 152.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-86. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
4. Памятная книжка народныхъ училищъ и другихъ учебныхъ заведеній Кіевской Дирекціи на 1914—1915 уч. г. — Умань : Типографія «Энергія» Х. Баренбойма и Я. Нерельштейна, 1914. — С. 324—325.(рос. дореф.)
5. [1]
6. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/rosa_001.xml

Джерела

• Росава // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 539.

Посилання

Зовнішні відеофайли
	село Росава (2015 р.)