Підляське воєводство (1816—1837)

Підляське воєводство
Герб
Дата створення / заснування	1816
Країна	Російська імперія
Столиця	Седльці
Адміністративна одиниця	Королівство Польське
На заміну	Седлецький департамент
Час/дата припинення існування	1837

52°09′54″ пн. ш. 22°16′52″ сх. д.

Підляське воєводство (пол. województwo podlaskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського у складі Російської імперії у 1816—1837 роках. Адміністративним центром був Сідлець.

Положення

Воєводство обіймало площу 252 милі²^[1]. Лежало на південній частині історичного Підляшшя^[1]. Зі заходу по Віслі межувало з Мазовецьким і Сандомирським воєводствомами, на півночі — з Плоцьким воєводством, на півдні — з Люблінським воєводством, на сході по Бугу — з Білостоцькою областю, Гродненською та Волинської губерніями^[1][2].

Історія

Воєводство утворене згідно з розпорядженням намісника Королівства Польського Юзефа Зайончека від 16 січня 1816 року^[3]. Станом на 1825 рік, від Підляського воєводства участь у Сеймі Королівства Польського брало 9 послів і 4 депутатів^[2]. У 1837 році Підляське воєводство перетворене на Підляську губернію^[4].

Адміністративний устрій

Мапа Королівства Польського, 1831

Адміністративним центром було місто Сідлець^[1]. Воєводство складалося з 4 областей, які ділилися на 9 повітів^[3][5]:

• Сідлецька область
  • Сідлецький повіт
  • Луківський повіт
  • Венгрівський повіт
• Більська область
  • Більський повіт
  • Лосицький повіт
• Радинська область
  • Радинський повіт
  • Володавський повіт
• Луківська область
  • Гавролінський повіт
  • Зелеховський повіт

Населення

У селах у Більському та Володавському повітах понад Бугом проживало українське населення греко-католицького віросповідання^[2].

На 1826 рік у воєводстві проживало 341 559 осіб, з них у Сідлецькій області — 76 861 особа, у Більській — 83 089, у Радинській — 95 872, у Луківській — 85 537^[5]. За іншими даними у 1826 році чисельність населення становила 347 360 осіб, міст було 45, сіл і селищ 1678, димів 50 422^[6]. Станом на 1826 рік у воєводстві налічувалося 120 парафіяльних греко-католицьких церков і 115 парафіяльних римо-католицьких костелів (11 деканатів), за областями^[5]:

Область	Церков	Костелів
Сідлецька область	14	31
Більська область	44	25
Радинська область	62	18
Луківська область	-	39

Господарство

Станом на 1827 рік у воєводстві налічувалося 18 158 волок орної землі, 3449 волок під луками, 19 010 під лісами, 3034 волок під городами, 4480 волок під забудовою і дорогами, 34 627 волок під пасовиськами, водоймами, болотами^[5].

Примітки

1. Słowaczyński J. Podlaskie Województwo // Polska w kształcie dykcyonarza historyczno-statystyczno-jeograficznego. — Paryż : W ksie̜g. i druk. polskiej, 1838. — С. xxjjj, 343. (пол.)
2. Plater S. Jeografia wschodniéy części Europy czyli opis krajów: przez wielorakie narody sławiańskie zamieszkanych : obeymujący Prussy, Xięztwo Poznańskie, Szląsk Pruski, Gallicyą, Rzeczpospolitę Krakowską, Krolestwo Polskie, i Litwę. — w Wrocławiu : u Wilhelma Bogumiła Korna, 1825. — С. 180-181. (пол.)
3. [1] Kuryer Litewski. Nr. 10 (2.02.1816). S. 2., № 11 (5.02.1816). S. 2-3 (пол.)
4. Ясь О. В. Царство Польське // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 445. — ISBN 978-966-00-1359-9.
5. Mappa jeneralna województwa podlaskiego ułozona według naylepszych źródeł przez Juliusza Colberg. 1827. — Warszawa : w Instytucie Litogr. Szkol, 1827. (пол.) (фр.)
6. Wiadomości statystyczne o Polszcze // Konrad: broszura ogłoszona w Paryżu. — Paryż, 15.01.1833. — С. 5. (Pamiętnik emigracji, wyd. przez M. Podczaszyńskiego) (пол.)

Література

• Tabella miast, wsi, osad, Królestwa Polskiego : z wyrażeniem ich położenia i ludności. — Warszawa : w drukarni Łątkiewicza przy ulicy Senatorskiéy Nro 467, 1827. — Т. 1: A - Ł. (пол.)