Протистояння в Одесі 2014 року — серія конфліктів, які відбулися між активістами Євромайдану та Антимайдану протягом 2014 року. Подія пов'язані із перемогою Євромайдану у лютому 2014 року і втечею Януковича. Останні події не були сприйняті проросійськи налаштованою частиною населення України.
26 січня близько 2 000 активістів Євромайдану пройшли маршем до будівлі обладміністрації,[1][2] але зустріли супротив проросійський настроєних прихильників Партії регіонів.[3][4] Будівля обладміністрації виявилася забарикадованою муніципальною владою — біля входів були зведені бетоні блоки, які зашкодили проведенню повторної акції 28 січня.[5]
Перша сутичка відбулася 19 лютого 2014 року, коли біля будівлі обладміністрації відбувалася акція «Досить стріляти» проти застосування міліцією зброї проти активістів Євромайдану в Києві. Під час акції на активістів Євромайдану напали близько 100 антимайданівців одягнених у шоломи і маски, озброєних бейсбольними битами.[6][7] Крім протестувальників постраждали троє журналістів і двоє операторів.[8]
Після втечі Януковича у лютому 2014 року конфлікт загострився. 1 березня в Одесі відбулася 5 000 проросійська демонстрація.[9] Потім, протягом березня, відбулася серія демонстрацій із вимогами референдуму за надання Одесі автономії.[10] 3 березня близько 200—300 учасників із російськими прапорами намагалися штурмувати будівлю обладміністрації.[10][11]
Сутичка між активістами Євромайдану і Антимайдану відбулася під час візиту до Одеси Олега Царьова.[12] Олег Царьов був заблокований активістами Євромайдану у будівлі готелю «Променад». Йому на допомогу прибули учасники Антимайдану в екіпіровці (шоломи, маски), озброєні бейсбольними бітами та киями, натомість в активістів Євромайдану будь-які засоби захисту були відсутні. Провокуючи сутичку, антимайданівці спалили червоно-чорний прапор.[13] В результаті декілька людей постраждали. Групою антимайданівців, як і під час їх попередньої акції, 19 лютого, керували Єгор Кваснюк і В'ячеслав Маркін.
16 квітня в інтернеті з'явилася інформації про проголошення «Одеської народної республіки» в межах Одеської області.[14] Однак активісти антимайдану спростували своє відношення до цієї акції.[15] Місія ОБСЄ оцінювала ситуацію в Одесі як спокійну.[16] Лідери антимайдану заявили, що їх метою є створення не Одеської республіки, а більш широкого утворення — Новоросії, автономії в складі України.[17] 25 квітня в учасників самооборони на блокпосту біля Одеси була кинута граната, яка травмувала 7 осіб.[18][19]
2 травня 2014 року в Одесі відбулися масові заворушення, які призвели до загибелі близько 40 осіб. Конфлікт розпочався між проукраїнськи налаштованими громадянами, ультрас футбольних клубів «Чорноморець» і «Металіст» з одного боку й проросійськими сепаратистськи настроєними активістами з іншого боку. Протистояння почалися у центрі міста на вулицях Грецькій, Дерибасівській, Грецькій площі, а згодом перейшли у гоніння проросійських активістів по більшій частині центра міста на їх місце дислокації, Куликове поле. Саме там, на Куликовому полі, було найбільше жертв, зокрема, через підпал штабу сепаратистів у Будинку профспілок.
{{cite web}}
{{cite press release}}
|=