Панорамна камера Doppel-Sport — це офіційна назва панорамної фотокамери, винайденої німецьким фотографом та винахідником Юліусом Нойброннером із Кронберга, Франкфурт. Над технологією винахідник працював із 1909 року, а першу модель виготовив через три роки. Цей тип фотоапарата призначався передусім для використання в голубиній аерофотозйомці. Камера характеризувалася як легка, мініатюрна фотокамера, яку можна одягати на груди голуба за допомогою невеличкої шкіряної упряжі та спеціального алюмінієвого панцира.[1] Камера була обладнана спеціальним механізмом синхронізації (таймером), який дозволяв робити перерви між окремими знімками, а також — поворотним об'єктивом. Фотоапарат працював із плівкою формату 3 х 8 см. Здатен був виконати навіть до 35 автоматичних знімків.
Проте Нойброннерові так і не вдалося знайти виробника ні для цієї, ані для будь-яких інших моделей своїх камер. Жодна з них так і не вийшла у серійне виробництво.[2]
Сьогодні моделі цього фотоапарата зберігаються в музеї замку Кронберг, а також в Берлінському технологічному музеї та у Німецькому музеї в Мюнхені.[3][4]
Приблизно в 1930-40-х роках одна з моделей опинилася в майстерні швейцарського годинникаря Крістіана Адріана Міхеля (1912–1980) з м. Вальде, що у Шмідрюді.[5] Міхель переробив камеру Нойброннера під формат плівки 16 мм, а потім ще й вдосконалив її, замінивши пневматичний механізм таймера для регулювання проміжків часу між знімками годинниковим, а також додавши механізм для перемотування плівки. При цьому йому вдалося зробити це в рамках тієї ж ваги пристрою, яка була і до цього. Міхель запатентував свій винахід у 1937 році, але його план продати камеру швейцарській армії провалився внаслідок того, що він так і не спромігся знайти виробника, який погодився б на серійне виробництво. На сьогодні можна стверджувати, що було виготовлено не більше ніж 100 камер такого типу.[6][7]
У вісімдесятих Рольф Оберлендер представив невелику кількість високоякісних копій моделі панорамної камери Doppel-Sport, які у 1999 році перейшли під опіку Швейцарського музею фотографії.[2][8] Деякі з них небезпідставно подавалися як оригінали.[9]