У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Новоолександрівка.
Новоолекса́ндрівка — селоОлександрівської селищної громадиКраматорського районуДонецької області, України. Населення становить 413 осіб. Функціонують: навчально-виховний комплекс, будинок дозвілля, стадіон, сільська бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, торговельні точки. В селі є братська могила радянських воїнів[1]. Населення сільради — 965 осіб, кількість садиб — 430.
Село Новоолександрівка (Лощина) засноване по балці Граничний Яр в середині XIX століття. Станом на 1864 рік, у власницькому селі Новоолександрівка при колодязях було 27 дворів, там проживало 108 чоловіків та 98 жінок[2]. Жителі села (хутора?) Новоолександрівка були парафіянами Олександро-Невської церкви у селі Олександрівка (нині — райцентр), що розташовувалася в 7 верстах від населеного пункту[3].
Післявоєнне відновлення села тривало до середини 50-х років ХХ століття. В 1952 році райрада придбала нову будівлю під школу, у результаті чого учні почали вчитися в одну зміну[7]. У будівлі старої школи в 1957 році було відкрито сільпо[8].
У 1954 році від Олександрівки до Новоолександрівки було прокладено телефонний кабель, але внаслідок того, що його проклали на глибині 13-30 см через пахотне поле, мали місце неоодноразові пошкодження мережі та її непланові відключення[9]. До 1959 року село було радіофіковано, а в 1959—1960 роках — електрифіковано всі населені пункти Новоолександрівської райради[10][11].
У роки Другої світової війни дорога Олександрівка — Новоолександрівка — станція Гаврилівка була виведена із ладу. Лісосмуги згоріли, дорога була «перепахана» мінами та артнабоями. У 50-х роках ХХ століття тут розпочалася комсомольське будівництво: дорогу привели до ладу, уздовж неї висадили тополю. На дорогу розпочали вивозити щебінь та пісок[12]. З 1957 року Шостаківська автоколона організує регулярні автобусні рейси (тричі на тиждень) по маршруту Олександрівка — Гаврилівка[13]. В 1970 році заасфальтували ділянку дороги від Олександрівки до Новоолександрівки[12].
У 1957 році розпочалося будівництво залізниці Дубове — Мерцалове, у зв'язку із чим у Новоолександрівці було знесено 3 будинки, які потрапили у смугу відведення[14]. У 1959 році в районі села було укладено рейки, розпочався рух будівельних і робочих потягів[15]. З 1962 року робочі потяги Дубове — Мерцалове було переведено до категорії приміських; вони робили зупинку на роз'їзді № 1 (Вітерець). Зупинку 15 км було обладнано у 1986 році.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 347 осіб, з яких 154 чоловіки та 193 жінки[16].
На території Новоолександрівської сільради розташовані наступні заповідні урочища[19]:
«Казанок» — на північний схід від села Зелене; збереглася смуга неторканої рослинності в глибокій балці, схили якої нагадують казанок;
«Мирне поле» — район села Зелене; смуга неторканої рослинності в неглибокій балці;
«Балка Зелена» — район села Новопригоже; фрагмент дикої рослинності в системі балок струмка Зелений, притоку річки Самара;
«Широкий ліс» — поблизу Новоолександрівки; відновлений штучною посадкою ясеня байрачний лісовий масив у балці системи Сухого Торця;
«Довгенький ліс» — район Новоолександрівки; байрачний лісовий масив у балці системи Сухого Торця, обрамлений степовими ділянками.
Економіка
ТОВ «Лощанське» — основний напрямок рослинництво (цукровий буряк, зернові) та тваринництво[19][20].
На території сільради знайдено потужні поклади цегляної сировини[19]. Територія сільради — частина перспективної «Новобахметьєвської» ділянки вугільного родовища, балансові запаси — 550 млн т.[21]
Примітки
↑Анденок В.А. (2011). Память на века. Свод военных захоронений на территории Донетчины. Донецк.
↑Харьковская губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 года. СПб. 1869.
↑Самойлов И. (1904). Справочная книжка для Харьковской епархии. Х.
↑ абЗаднепровская Л.Д., Попова О.А. (2001). История административно-территориального деления Донецкой области: 1919-2000 гг. : сборник документов и материалов. Донецк.
↑Протокол заседания исполкома Новоалександровского сельсовета № 27 от 12.11.1952 // Державний архів Донецької області, фонд № Р-5807, опис № 1 справа № 6.
↑Протокол заседания исполкома Новоалександровского сельсовета № 1 от 1957 //Державний архів Донецької області, фонд № Р-58073, опис № 1 справа № 9.
↑Протокол заседания исполкома Александровского райсовета № 19 от 27.08.1954 // Державний архів Донецької області фонд № Р-5713, опис № 1 справа № 33.
↑Протокол заседания исполкома Новоалександровского сельсовета № 11 от 1959 // Державний архів Донецької області, фонд № Р-5807, опис № 1 справа № 13.
↑Чистолінов М.М. Роки звитяжної праці // Вісті Олександрівщини, №№ 8-33.2011.
↑ абСуков А. Подарунок комсомольців п’ятдесятих років // Радянський патріот, № 97. 1971.
↑Протокол заседания исполкома Александровского райсовета № 10 от 19.04.1957 // Державний архів Донецької області, фонд № Р-5713, опис № 1 справа № 51.
↑Протокол заседания исполкома Александровского райсовета № 19 от 30.09.1957 // Державний архів Донецької області фонд № Р-5713, опис № 1 справа № 52.
↑Протокол заседания исполкома Новоалександровского сельсовета № 16 от 7.09.1959 // Державний архів Донецької області фонд № Р-5807, опис № 1 справа № 13.
↑Галака И.И., Ротай А.П. (1959). Геологическая карта СССР масштаба 1:200000. Серия Донбасская. Лист М-37-XXV (Лозовая). Объяснительная записка. М. с. 84.