Родова назва Origanum у перекладі означає «прикраса гір»: від грец.ὄρος — «гора» і γάνος — «прикраса» (видова назва vulgare латинською — «повсюдна» або «звичайна»)[2].
Опис рослини
Кореневище гіллясте, часто повзуче. Стебло (30-60 см заввишки) пряме, при основі часто гіллясте, чотиригранне, у нижній частині циліндричне. Листки супротивні, черешкові, довгаста-яйцеподібні (14 см завдовжки), зверху темно-зелені, зісподу світліші, віддалено дрібнозубчасті, довжиною 1—4 см. Квітки з приквітками, дрібні, неправильні, зрослопелюсткові, у щиткоподібно-волотистих суцвіттях. Чашечка дзвоникувата, п'ятизубчаста, з 13 жилками; віночок невиразно двогубий (5-7 мм завдовжки), рожевий або темно-рожевий, рідше білуватий; верхня губа його виїмчаста, нижня з трьома різними лопатями. Тичинок чотири, маточка одна, стовпчик один, зав'язь верхня, чотирилопатева. Плід — розпадний горішок, горішки овальні, гладенькі. Маса 1000 насінин близько 0,1 г.
3 лікувальною метою в науковій медицині використовують квітучі пагони материнки — Herba Origani, які рекомендують для збудження апетиту, при атонії кишечника, як відхаркувальний засіб при кашлі та хворобах дихальних шляхів, при безсонні, ревматизмі й конвульсіях. Материнка входить до складу грудних, потогінних, вітрогінних чаїв і збору для полоскання горла.
У листках і квітках материнки містяться дубильні речовини, вітамін С, каротин, ефірні олії.
У народній медицині материнку застосовують для збудження апетиту й для поліпшення травлення, при зниженій кислотності шлункового соку, проносах, туберкульозі легень, хворобах печінки, ангіні, кашлі, гіпертонії й епілепсії, відсутності менструації, після пологів, при грипі та нервових збудженнях, при бронхіальному й коклюшному кашлі.
Зовнішньо використовують для ароматичних ванн, при болях у горлі, лишаях, висипах на тілі, золотусі, для загоювання ран, при рахіті.
У гомеопатії застосовують есенцію зі свіжозібраної рослини.
Листки материнки використовують при солінні огірків, для ароматизації квасу, горілчаних настоїв, як сурогат чаю.
Ефірна олія з квіток материнки містить тимол, сесквітерпени, вільні спирти, фітонциди. Завдяки цьому материнка має високу антимікробну активність. Ефірну олію застосовують як болезаспокійливий засіб, у парфумерній промисловості та миловарінні.
Материнка — добрий літній медонос, що дає підтримуючий взяток. Бджоли охоче відвідують материнку, особливо в першій половині цвітіння. За сприятливих умов одна квітка за добу виділяє до 0,3 мг нектару, який містить 30—50 % цукрів. При наявності на 1 га 50—400 стеблин медопродуктивність материнки коливається від 10 до 20 кг.
Надземні частини материнки містять таніди й барвники, які фарбують шерсть і шовк в оранжево-червоний, коричневий, чорний, вишневий і оливковий кольори.
Дуже часто материнку використовують як інсектицид для боротьби з домашніми паразитами (клопами, блохами, міллю), нею натирають вулики, щоб відлякати міль і мурашок. Листки та квітки добре поїдаються лісовими звірами.
Як декоративна рослина материнка звичайна придатна для створення барвистих ділянок на газонах.
Кулінарія
Рослина входить до складу пряних сумішей для паштетів, начинок з ліверу або м'яса, домашніх ковбас. Материнку додають до смаженого, тушкованого й запеченого м'яса, соусів і підлив. В італійській кухні нею ароматизують піцу. У деяких європейських країнах з материнкою готують страви з печериць, що відрізняються ніжним смаком і ароматом.
У Білорусі, на Кавказі материнку додають при солінні огірків і грибів. У Сибіру з нею готують ароматну начинку для пирогів, яку змішують із сиром, м'ясом, яйцями. Материнка добре поєднується з багатьма прянощами, але особливо — з чорним перцем, базиліком, розмарином, майораном.
Збирання, переробка та зберігання
Збирають верхівки стебел з квітками (20-30 см завдовжки), зриваючи їх руками або зрізуючи ножами чи серпами. Сушать сировину в чистих, добре провітрюваних приміщеннях або на горищах із залізним дахом, розстилаючи тонким шаром на папері чи тканині. Після висушування траву обмолочують і відділяють на решетах грубі стебла. Суху сировину пакують, пресуючи в тюки вагою по 100 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк зберігання — три роки.
Народні традиції
У народній українській традиції материнка — символ материнської любові та здоров'я дітей[3].
Повір'я і традиції, пов'язані з материнкою:
На Купала хлопці кропили напоєм з материнки дівчат від нечистої сили.
Дівчина, яка вирощує материнку, матиме багато талантів.
Проводжаючи в далеку дорогу, мати давала своїй дитині вишитий рушник із загорнутим пучечком сухої материнки (на пам'ять про батьків, дім, юність, перше кохання тощо).
За травою для зілля ходили тричі до схід сонця; викупавши в ньому дитину, воду виливали на три плоти, три дороги, три межі.
