Кононенко Григорій Йосипович

Кононенко Григорій Йосипович
Кононенко Григорій Йосипович
Народився	13 березня 1938 ; Золота Нива, Великоянисольський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Помер	5 травня 2006 (68 років) ; Київ, Україна
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	театральний режисер, сценограф, актор театру, театральний педагог, драматург
Alma mater	Дніпропетровське театральне училище і Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського (1965)
Вчене звання	професор
Відомі учні	Бобер Анатолій Миколайович і Галицька Олександра Яківна
Заклад	Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, Дніпропетровське театральне училище, Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки і Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого
Діти	Кононенко Анастасія Григорівна
Нагороди
	; ; ;

Григорій Йосипович Кононе́нко (13 березня 1938, Золота Нива — 5 травня 2006, Київ) — український театральний режисер, художник театру, актор, драматург, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1973 року, народний артист УРСР з 1979 року^[1]. Батько художниці театру Анастасії Кононенко.

Біографія

Народився 13 березня 1938 року у селі Золотій Ниві (нині Волноваський район Донецької області, Україна). З 1953 року навчався у Дніпропетровському театральному училищі; 1965 року закінчив Харківський інститут мистецтв за фахом «режисер-постановник»^[1]. Був учнем Феоктиста Александріна.

Протягом 1964—1969 років працював режом-постановником у Харківському українському драматичному театрі імені Тараса Шевченка. 1969 року заснував Дніпропетровський український театр юного глядача імені Ленінського комсомолу, де до 1984 року працював головним режом, художником-постановником, сценаристом; одночасно упродовж 1972—1982 років очолював акторський курс Дніпропетровського театрального училища. Серед учнів: Валерій Більченко, Анатолій Бобер.

У 1984—1987 роках — головний режисер Київського театру російської драми імені Лесі Українки. За сумісництвом з 1985 року — викладач Київського інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого: доцент з 1996 року; у 1999—2006 роках — професор 2-ї кафедри акторського мистецтва і режисури драми. Помер у Києві 5 травня 2006 року.

Творчість

театральні ролі

Хлестаков, Плюшкін — «Ревізор», «Мертві душі» Миколи Гоголя;
Гамлет — «Гамлет» Вільяма Шекспіра;
Мітчелл Браун — «Вранці в день святого Патріка» за Шарлоттою Армстронг (1970, режисер О. Андреєв, телевистава);

ролі у кіно

Барон фон Фосс — «В'язні Бомона» (1970, режисер Юрій Лисенко);
Анатольєв — «Минуле повернути» (1988, режисери Валерій Харченко, Валентин Паращук).

оформив вистави

«Антігона» Софокла (1963),
«Бурею народжений» Ю. Принцева (1971);
«Салют» за власним сценарієм (1972);
«Зупиніть Малахова!» за Валерієм Аграновським (1978);
«Тяжка кров» за Ю. Яковлєвим (1982);

поставив вистави

«Скарби Флінта» Ю. Осноса за Робертом Стівенсоном (1970);
«Недоросток» Дениса Фонвізіна (1971);
«Божественна комедія» Яна Дрди, Ісидора Штока (1973);
«Репортаж, писаний під шибеницею» за Юліусом Фучиком (1973; диплом 1-го ступеня Міністерства культури СРСР і Всеросійського театрального товариства на фестивалі Чехословацької драматургії, 1973);
«У списках не значився» за Борисом Васильєвим (1974);
«Комуніст» за Євгеном Габриловичем (1976; диплом 1-го ступеня Міністерства культури УРСР, 1976);
«На всякого мудреця доволі простоти» Олександра Островського (1977);
«Я прийшов дати вам волю» за Василем Шукшиним (1980; диплом Міністерства культури УРСР, 1980);
«Острів скарбів» за Робертом Стівенсоном (1985);
«Іван і Мар'я» Анатолія Кудрявцева (1987);
«Сто тисяч» Івана Карпенка-Карого (1989, Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії);
«Річард III» Ввльяма Шекспіра і «Витівки Скапена» Мольєра (1991, Криворізький театр драми та музичної комедії імені Т. Г. Шевченка)
«Марія Тюдор» Віктора Гюго (1994, Житомирський український музично-драматичний театр).

Вшанування

У 2008 році, до 70-річчя з дня народженя митця, у Дніпропетровську видано книгу спогадів «Театр Григорія Кононенка». Упорядники: В. В. Макогонов, В. О. Пахманов. ISBN 978-966-96813-2-4.