PROFILBARU.COM

	Йожеф Гелеї
Особисті дані
Народження	28 червня 1938 (86 років)
	Кунмадарас, Угорщина
Зріст	179 см
Вага	76 кг
Громадянство	Угорщина
Позиція	воротар
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Йожеф Гелеї (угор. József Gelei, нар. 28 червня 1938, Кунмадарас) — угорський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав за клуби МТК (Будапешт), «Вашаш» та «Татабанья», а також національну збірну Угорщини, з якою став олімпійським чемпіоном, бронзовим призером чемпіонату Європи та чвертьфіналістом чемпіонату світу.

Клубна кар'єра

Вихованець клубу МТК (Будапешт), у сезоні 1957/58 дебютував у першій угорській лізі, в якій провів чотири сезони, взявши участь у 38 матчах чемпіонату, в першому з яких став чемпіоном країни, хоча зіграв лише у трьох іграх.

У сезоні 1961/62 виступав за «Вашаш», з яким виборов титул чемпіона Угорщини та став володарем Кубка Мітропи.

1962 року перейшов до клубу «Татабанья», де замінив легендарного Дьюлу Грошича. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Татабанья» у 1967 році.

Виступи за збірну

У складі юнацької збірної до 18 років взяв участь у домашньому юнацькому чемпіонаті Європи 1956 року, де його команда виграла свою групу і стала однією з чотирьох співпереможниць турніру, оскільки плей-оф раунд не проводився.

У 1963—1964 роках виступав за олімпійську збірну, з якою зіграв у кваліфікаційному раунді до Олімпійських ігор 1964 року, де угорці з Гелеї на воротах виграли усі 4 гри і вийшли до фінальної стадії. Там в рамках футбольного турніру на Олімпійських іграх 1964 року у Токіо Гелеї зіграв у двох матчах з Марокко та Румунією не пропустивши жодного голу, а збірна здобула того року титул олімпійського чемпіона^[2]. Того ж року у складі головної команди поїхав і на чемпіонат Європи 1964 року в Іспанії, але був дублером Анталя Сентміхаї і на поле не виходив, а його команда здобула бронзові нагороди.

5 травня 1965 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини в товариській грі з Англією (0:1). А вже наступного року поїхав з командою на чемпіонат світу 1966 року в Англії. Розпочинав турнір як резервний голкіпер, утім після декількох грубих помилок основного голкіпера угорців Анталя Сентміхаї у першому матчі світової першості, зайняв його місце у стартовому складі збірної на решту три матчі турніру і допоміг команді дійти до чвертьфіналу.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 2 роки, провів у її формі 11 матчів, пропустивши 12 голів.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1970 року, очоливши тренерський штаб клубу «Татабанья», а у 1975—1977 роках тренував клуб «Сольнок».

Вперше він виїхав за кордон у 1978 році, очоливши австралійський клуб «Сент-Джордж Будапешт»^[en], який був заснований угорськими мігрантами. Він повернувся додому в 1980 році і знову став головним тренером «Сольнока», де провів два роки.

1990 року Гелеї відправився до Азії, де спочатку став головним тренером збірної Індії, керуючи командою в тому числі на Кубку Неру^[3], а потім у Омані тренував команди «Маскат» та «Ан-Наср» (Салала), в перерві між якими у період з 1994 по 1995 рік він очолював молодіжний підрозділ Угорської футбольної асоціації.

У 1996 році він рік був тренером угорського «Печа», а останнім місцем тренерської роботи став єгипетський клуб «Аль-Іттіхад» (Александрія), головним тренером команди якого Йожеф Гелеї був з 1997 по 1998 рік.

Титули і досягнення

Як гравця

Чемпіон Угорщини (2):

МТК (Будапешт): 1957–58

«Вашаш»: 1961–62

Володар Кубка Мітропи (1):

«Вашаш»: 1962

Олімпійський чемпіон: 1964

Як тренера

Володар Кубка Мітропи (2):

«Татабанья»: 1972–73, 1973–74

Особисте життя

Одружений, має двох синів, молодший з яких, Кароль Гелеї^[hu], також став футбольним воротарем і виступав за національну збірну Угорщини.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Olympedia — 2006.
d:Track:Q95606922
↑ József Gelei. Sports Reference. Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 9 жовтня 2010.
↑ The Indian Senior team at 1991 Nehru cup. indianfootball.de. IndianFootball.de. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 12 жовтня 2018.