Роман Васильович Дудинський (18 березня 1880, с. Нижчі Луб'янки, нині Збаразький район, Тернопільська область — 14 липня 1920, Москва) — український військовик, сотник Легіону Українських січових стрільців, отаман (майор) Української галицької армії.
Роман Дудинський народився 18 березня 1880 року в селі Нижчих Луб'янках Збаразького повіту, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія (нині Збаразького району, Тернопільської області, Україна).
Після закінчення гімназії в Тернополі у 1908 році[1]) навчався у Львівській політехніці (закінчив у 1913 році[1]).
Від серпня 1914[1] до 1917 року командував сотнею Легіону УСС. У 1914—1916 роках сотня Дудинського відзначилася під час боїв у районі Синьовидного й Маківки в Карпатах; у бою на горі Лисоні біля Бережан (був поранений)[2], над річкою Стрипою.
Командант запасного Коша УСС у Станиславові[3]. У 1919 році командував Коломийською (другою) бригадою УГА (короткочасово), потім 13-ю бригадою УГА. Потрапив у більшовицький полон навесні 1920 року[1].
Перебував у Кожуховському концтаборі під Москвою, де 14 липня 1920 року помер у тюремній лікарні[4][5].
13 серпня 2010 року в палаці збаразького замку провели інформаційний день на тему: «Роман Дудинський — сотник Українських Січових Стрільців». Доповідь підготував молодший науковий співробітник науково-дослідного відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля» Т. І. Федорів[6].
{{cite web}}
|publisher=
гауптман Теодор Рожанковський (6–18.08.1914) майор Михайло Галущинський (18.08.1914 — 21.01.1915) майор Григорій Коссак (21.01.1915 — 15.03.1916*) оберст-лейтенант Антін Варивода (15.03 — 18.10.1916) оберст-лейтенант Франц Кікаль (17.03** — 1.07.1917***)
обер-лейтенант Дмитро Кренжаловський (07–08.1917) обер-лейтенант Микола Стронський (08–10.1917) оберст-лейтенант Мирон Тарнавський (10.1917 — 8.01.1918) гауптман Осип Микитка (8.01 — 10.1918) гауптман Осип Букшований (з 24.10.1918)
сотник Михайло Волошин (08.1914 — 06.1915) отаман Стафіняк Володимир (06.1915 — 01.1916) отаман Тарнавський Мирон (01.1916 — 07.1917)
підполковник Слюсарчук Кость (07.1917 — ?) отаман Григорій Коссак (04—07.1918) четар Северин Краснопера (08.1918)
I-й курінь: Волошин Михайло - (09 - 11.1914) Горук Сень - (11.1914 - (?) Коссак Григорій - (08.1915 - 03.1916)
II-й курінь: Коссак Григорій – (09 – 11.1914) Шухевич Степан – (11.1914 – 08.1915) Дідушок Василь – (08.1915 – 03.1916) Лесняк Омелян – (03.1916 – 09.1916)
III-й курінь (напівкурінь):(вересень-листопад 1914) Шухевич Степан – (09 – 11.1914)
1-а сот. Василь Дідушок 2-а сот. Роман Дудинський 3-я сот. Осип Будзиновський 4-а сот. Никифор Гірняк 4-а сот. Володимир Сроковський 4-а сот. Зенон Носковський 4-а сот. Ераст Коник
Михайло Баґан Іван Божур Богдан Герасимів Богдан Гнатевич Григорій Голинський Клим Ґутковський
5-а сот. Семен Горук 6-а сот. Осип Семенюк 7-а сот. Михайло Баран 8-а сот. Осип Букшований
Сократ Іваницький Осип Іванович Іван Каратницький Роман Купчинський Василь Кучабський Омелян Левицький Андрій Мельник Осип Навроцький
9-а сот. Дмитро Вітовський 10-а сот. Теодор Рожанковський 10-а сот. Іван Коссак
Юліян Нестайко Володимир Орза Хома Савчин Микола Саєвич Роман Сушко Гриць Трух Іван Чмола Осип Яримович
2. 10 вересня 1914: відбуття на фронт першого підрозділу (сотня В. Дідушка) 3. 25 вересня 1914: перше бойове зіткнення, шлях Турка—Сянок (сотня О. Семенюка) 4. 15-30 вересня 1914: розформування куренів і поділ сотень на групи по 20 вояків 5. 06 жовтня 1914: повторне сформування куренів та сотень 6. 28 жовтня 1914: взяття г. Ключ біля Сколого (сотня В. Сроковського) 7. 26 жовтня — 3 листопада 1914: бої за г. Комарницьку (сотні В. Дідушка та Р. Дудинського) і г. Лиса, Залярська, Кобила. 8. 10 листопада 1914: командувач 55-ї дивізії генерал Фляйшман вручив Медалі Хоробрості 2-го кл. З. Носковському, Я. Струхманчуку, О. Степанів, І. Андруху, С. Галечко