Генеральний суддя

Генеральний суддя[1][2] в різний час — службова особа державної адміністрації України.

Генеральний суддя

  1. Вища службова особа державної адміністрації Війська Запорозького у 16-18 століттях, член генеральної старшини. Генеральних суддів, як правило, було двоє. Генеральний суддя розглядав справи, що поступали на ім'я гетьмана. Рішення генеральний суддя виносив одноосібне, лише в присутності писаря. Часто генеральний суддя виїжджав вирішувати судові справи на місця. Генеральний суддя очолював Генеральний військовий суд, часто брав участь у дипломатичних переговорах, а також виконував обов'язки наказного гетьмана. Інша назва — Військовий суддя.
  2. В Українській Народній Республіці і Українській Державі (1917-18) — вища судова посада, член Генерального суду. 2(15 січня) 1918 року Мала Рада таємним голосуванням обрала генеральними суддями УНР П. Ачкасова, О. Бутовського, Пухтинського, М. Радченка, О. Хруцького, Г. Шіянова, С. Шелухина, Попова. Після відновлення в березні 1918 року влади Української Центральної Ради в Києві геральними суддями стали стали П.Ачкасов, Пухтинський, С. Шелухин, А. Вязлов, А. Марголін, П. Яценко, Д. Маркович, Г. Шіянов, Попов, М.Радченко. В перші місяці існування Гетьманату було створено Генеральний суд Української Держави, до складу якого увійшла більшість генеральних судей УНР. 8 липня 1918 року на основі затвердженого гетьманом закону Ради Міністрів ці генеральні судді склали основу Державного сенату Української держави і отримали звання сенаторів.

Військовий суддя

  1. Службова особа, яка відала судовими справами у Запорізькій Січі в 16-18 ст. Розглядав кримінальні і цивільні справи, проводив разом з військовим осавулом слідство і виносив вироки. У своїх рішеннях керувався нормами українського звичаєвого права і традиціями судової практики Козацької держави. Вироки судді затверджувались кошовим отаманом, а смертні — радою. Обирався на військовій раді терміном на один рік. Зовнішнім знаком влади військового судді була велика срібна печатка, яку він мусив мати при собі під час військових зібрань і скріплювати нею підпис кошового отамана на документах, ухвалених військовою радою. Будучи найближчим помічником кошового отамана, часто призначався наказним отаманом. Останнім суддею Запорізької Січі був П. Головатий. Інша назва — Кошовий суддя.

Список

Дані подані згідно з дослідженням Володимира Кривошеї[3]:

1649  Семен Бреус гетьманування Богдана Хмельницького.
1649—1651  Матвій Онацький гетьманування Богдана Хмельницького.
1651—1657  Самійло Богданович-Зарудний гетьманування Богдана Хмельницького та Івана Виговського.
1654  Яків Клиша гетьманування Богдана Хмельницького.
1654—1655  Федір Лобода гетьманування Богдана Хмельницького.
1654—1656  Антін Жданович гетьманування Богдана Хмельницького.
1657—1659  Герман Гапонович гетьманування Івана Виговського.
1659—1660  Іван Безпалий гетьманування Юрія Хмельницького.
1659—1663  Іван Кравченко (Правденко) гетьманування Юрія Хмельницького.
1660—1662  Михайло Радкевич-Портянка гетьманування Юрія Хмельницького.
1661  Василь Глосинський гетьманування Юрія Хмельницького.
1661—1662  Семен Голуховський гетьманування Якима Сомка.
1661—1662  Григорій Лісницький гетьманування Юрія Хмельницького.
1662  Гуляницький Тиміш гетьманування Якима Сомка.
1663  Семен Гладкий гетьманування Якима Сомка.
1663—1665  Іван Креховецький гетьманування Павла Тетері.
1663—1665  Юрій Незамай гетьманування Івана Брюховецького.
1666—1669  Петро Забіла гетьманування Івана Брюховецького.
1665—1666  NN NN гетьманування Івана Брюховецького.
1666—1667  Павло Животовський гетьманування Івана Брюховецького.
1664—1665  Герман Гапонович гетьманування Петра Дорошенка.
1665—1666  Михайло Суличич гетьманування ????.
1666—1667  Семен Биховченко гетьманування ????.
1667  Михайло Радкевич-Портянка гетьманування Петра Дорошенка.
1667—1668  Семен Богаченко гетьманування ????.
1667—1669  Герман Гапонович гетьманування ????.
1668—1669  Григорій Білогруд гетьманування Петра Дорошенка.
1669—1672  Іван Самойлович гетьманування Дем'яна Многогрішного.
1671—1674  Прокіп Бережицький гетьманування Петра Дорошенка.
1671  Григорій Кудлай гетьманування Михайла Ханенка.
1672  Іван Домонтович згадується генеральним суддею і власником Кудрівки
1675  Дмитро Чернявський гетьманування Петра Дорошенка.
1683, 1685  Кость Кублицький гетьманування Івана Самойловича.
1683—1691  Михайло Вуяхевич гетьманування ????.
1687—1701  Сава Прокопович гетьманування Івана Самойловича.
1699—1708  Василь Кочубей гетьманування Івана Мазепи.
1706—1709  Василь Чуйкевич гетьманування Івана Мазепи.
1707—1709  Михайло Гамалія гетьманування Івана Мазепи.
1713—1715  Іван Нос (Ніс) гетьманування Івана Скоропадського.
1715—1728  Іван Чарниш гетьманування Івана Скоропадського та Павла Полуботка.
1728—1740  Михайло Забіла гетьманування Данила Апостола.
1728—1730  Андрій Кандиба гетьманування Данила Апостола.
1731—1740  Іван Борозна гетьманування Данила Апостола.
1741—1751  Яким Горленко гетьманування Кирила Розумовського.
1741—1751  Федір Лисенко гетьманування Кирила Розумовського.
1756—1781  Ілля Журман гетьманування Кирила Розумовського.
1762—1781  Олександр Дублянський гетьманування Кирила Розумовського.
1763—1776  Яким Сулима гетьманування Кирила Розумовського.

Примітки

  1. ↑ ґенеральний суддя — у деяких сучасних джерелах
  2. ↑ Горобець В. Полковник Війська Запорозького та його влада // Український історичний журнал. — К., № 4 (517) за липень-серпень 2014.— С. 60. ISSN 0130-5247
  3. ↑ Кривошея В. В. Українська козацька старшина: абетка генеральної старшини (1648—1783 рр.) // Гілея (науковий вісник). — № 21. — 2009.

Джерела та література

Посилання

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!