PROFILBARU.COM

	Вільям Герра
Особисті дані
Повне ім'я	Вільям Маріно Герра
Народження	24 лютого 1968 (56 років)
	Детройт, Мічиган, США
Громадянство	Сан-Марино
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Вільям Маріно Герра (італ. William Marino Guerra; нар. 24 лютого 1968, Детройт, Мічиган, США) — санмаринський футболіст, захисник. Після завершення виступів за молодіжну збірну країни провів сорок матчів за національну збірну Сан-Марино, два в 1987 році, перш ніж країна увійшла до ФІФА, і тридцять вісім поєдинків під егідою ФІФА у період між 1990 і 1999 роками, що зробило його десятим найкращий гравцем збірної Сан-Марино усіх часів за кількістю зіграних матчів. У період з 1995 по 1997 рік 5 разів виводив національну збірну з капітанською пов'язкою. Протягом 16 років на клубному рівні виступав в Італії та Сан-Марино.

Клубна кар'єра

Футбольну кар'єру розпочав 1987 року у 19-річному віці в нижчоліговому італійському клубі «АСД Тропікал Коріано». У 1990–1991 роках виступав за інший італійський клуб «Реал Монтеккіо». Провів у вище вказаному колективі три сезони, покинув клуб у 1993 році, щоб приєднатися до «Сан-Марино Кальчо», який базується в санмаринському Серравалле, але виступає в італійських змаганнях. Провів два сезони в чемпіонаті Сан-Марино, а в сезоні 1994/95 років приєднався до «Ювенес-Догана». Провів сімнадцять матчів у своєму першому сезоні за вище вказаний клуб, але наприкінці сезону залишив команду «Сан-Марино Кальчо». Провів сезони 1995/96 років у Сан-Марино, знову приєднався до «Ювенеса/Догани», за який виступав до завершення сезону 1998/99 років. У сезоні 2000/01 роках перейшов до іншого клубу з Сан-Марино «Пеннаросса». Провів решту своєї кар'єри в «Пеннароссі», завершивши кар'єру 2004 року у віці 36 років.

Кар'єра в збірній

Молодіжна збірна

Незвичайним є той факт, що Вільям виступав за національну збірну Сан-Марино перед тим, як дебютувати у молодіжній збірній. Захисник провів свою першу гру за «молодіжку» 6 червня 1989 року в програному (0:5) поєдинку кваліфікації молодіжному чемпіонату Європи 1990 року проти Швейцарії. Взяв у всіх чотирьох матчах Сан-Марино на турнірі^[1]. Востаннє за молодіжну збірну Сан-Марино зіграв 29 листопада 1989 року в програному (0:2) поєдинку проти Італії^[2].

Національна збірна

Дебютував за національну збірну Сан-Марино на неофіційному рівні під час виступів за «АСД Тропікал Коріано» 16 вересня в нічийному (0:0) поєдинку Середземноморських іграх 1987 року проти Лівану. На офіційному рівні дебютував за Сан-Марино 13 листопада 1990 року в програному (0:4) поєдинку кваліфікації чемпіонату Європи 1994 року проти Швейцарії. Представляв Сан-Марино у кваліфікаційних матчах чемпіонату світу 1994 року, чемпіонату Європи 1996, чемпіонату світу 1998 та чемпіонату Європи 2000. 7 червня 1995 року вперше вивів збірну Сан-Марино з капітанською пов'язкою в програному (0:7) домашньому поєдинку проти Росії. Також був капітаном у матчах проти Греції у вересні та Фарерських островів у жовтні. Після цього Вілльяму довелося чекати до жовтня 1996 року, щоб повернути собі пов'язку, на поєдинок проти Бельгії. Останній матч як капітана припав на червень 1997 року, в програному (0:6) поєдинок проти Бельгії^[3].

Востаннє футболку національної збірної одягав 4 червня 1999 року в програному (0:9) кваліфікації чемпіонату Європи 2000 року проти Іспанії. У 40 міжнародних матчах Вілльяма збірна Сан-Марино не змогла виграти жодного матчу і лише дві зіграла внічию.

№	Дата	Місце	Суперник	Результат	Змагання
1	16 вересня 1987	Міжнародний стадіон, Алеппо, Сирія	Ліван	Н 0-0	Середземноморські ігри 1987
2	20 вересня 1987	Міжнародний стадіон, Алеппо, Сирія	Туреччина	П 4-0	Середземноморські ігри 1987
3	14 листопада 1990	Олімпійський стадіон, Серравалле, Сан-Марино	Швейцарія	П 4-0	кваліфікація чемпіонату Європи 1992
4	5 грудня 1990	Стяуа, Бухарест, Румунія	Румунія	П 6-0	кваліфікація чемпіонату Європи 1992
5	27 березня 1991	Олімпійський стадіон, Серравалле, Сан-Марино	Румунія	П 3-1	кваліфікація чемпіонату Європи 1992
6	1 травня 1991	Олімпійський стадіон, Серравалле, Сан-Марино	Шотландія	П 2-0	кваліфікація чемпіонату Європи 1992
7	22 травня 1991	Олімпійський стадіон, Серравалле, Сан-Марино	Болгарія	П 3-0	кваліфікація чемпіонату Європи 1992
8	5 червня 1991	Еспенмус, Санкт-Галлен, Швейцарія	Швейцарія	П 7-0	кваліфікація чемпіонату Європи 1992
9	16 жовтня 1991	Болгарска армія, Софія, Болгарія	Болгарія	П 4-0	кваліфікація чемпіонату Європи 1992
10	13 листопада 1991	Гемпден-Парк, Глазго, Шотландія	Шотландія	П 4-0	кваліфікація чемпіонату Європи 1992
11	19 лютого 1992	Стадіо Діно Мануцці, Чезена, Італія	Італія	П 4-0	Товариський матч
12	9 вересня 1992	Уллевол, Осло, Норвегія	Норвегія	П 10-0	кваліфікація чемпіонату світу 1994
13	7 жовтня 1992	Олімпійський стадіон, Серравалле, Сан-Марино	Норвегія	П 2-0	кваліфікація чемпіонату світу 1994
14	28 жовтня 1992	Анкара, Туреччина	Туреччина	П 4-1	кваліфікація чемпіонату світу 1994
15	17 лютого 1993	Вемблі, Лондон, Англія	Англія	П 6-0	кваліфікація чемпіонату світу 1994
16	10 березня 1993	Олімпійський стадіон, Серравалле, Сан-Марино	Туреччина	Н 0-0	кваліфікація чемпіонату світу 1994
17	24 березня 1993	Галгенвард, Утрехт, Нідерланди	Нідерланди	П 6-0	кваліфікація чемпіонату світу 1994
18	17 листопада 1993	Ренато Даль'Ара, Болонья, Італія	Італія	П 7-1	кваліфікація чемпіонату світу 1994
19	12 жовтня 1994	Лужники Москва, Росія	Росія	П 4-0	кваліфікація чемпіонату Європи 1996
20	16 листопада 1994	Олімпійський стадіон, Афіни, Греція	Греція	П 2-0	кваліфікація чемпіонату Європи 1996
21	14 грудня 1994	Олімпійський стадіон, Гельсінкі, Фінляндія	Фінляндія	П 2-0	кваліфікація чемпіонату Європи 1996
22	29 березня 1995	Олімпійський стадіон, Серравалле, Сан-Марино	Фінляндія	П 2-0	кваліфікація чемпіонату Європи 1996
23	26 квітня 1995	Олімпійський стадіон, Серравалле, Сан-Марино	Шотландія	П 2-0	кваліфікація чемпіонату Європи 1996
24	7 червня 1995	Олімпійський стадіон, Серравалле, Сан-Марино	Росія	П 7-0	кваліфікація чемпіонату Європи 1996
25	6 вересня 1995	Олімпійський стадіон, Серравалле, Сан-Марино	Греція	П 4-0	кваліфікація чемпіонату Європи 1996
26	11 жовтня 1995	Олімпійський стадіон, Серравалле, Сан-Марино	Фарерські острови	П 3-1	кваліфікація чемпіонату Європи 1996
27	15 листопада 1995	Гемпден-Парк, Глазго, Шотландія	Шотландія	П 5-0	кваліфікація чемпіонату Європи 1996
28	2 червня 1996	Олімпійський стадіон, Серравалле, Сан-Марино	Уельс	П 5-0	кваліфікація чемпіонату світу 1998
29	31 серпня 1996	Мілленіум, Кардіфф, Уельс	Уельс	П 6-0	кваліфікація чемпіонату світу 1998
30	9 жовтня 1996	Олімпійський стадіон, Серравалле, Сан-Марино	Бельгія	П 3-0	кваліфікація чемпіонату світу 1998
31	10 листопада 1996	Алі Самі Єн, Стамбул, туреччина	Туреччина	П 7-0	кваліфікація чемпіонату світу 1998
32	29 березня 1997	Амстердам Арена, Амстердам, Нідерланди	Нідерланди	П 4-0	кваліфікація чемпіонату світу 1998
33	30 квітня 1997	Олімпійський стадіон, Серравалле, Сан-Марино	Нідерланди	П 6-0	кваліфікація чемпіонату світу 1998
34	7 червня 1997	Стадіон імені короля Бодуена, Брюссель, Бельгія	Бельгія	П 6-0	кваліфікація чемпіонату світу 1998
35	10 жовтня 1997	Олімпійський стадіон, Серравалле, Сан-Марино	Ізраїль	П 5-0	кваліфікація чемпіонату Європи 2000
36	14 жовтня 1997	Олімпійський стадіон, Серравалле, Сан-Марино	Австрія	П 4-1	кваліфікація чемпіонату Європи 2000
37	18 листопада 1997	Олімпійський стадіон, Серравалле, Сан-Марино	Кіпр	П 1-0	кваліфікація чемпіонату Європи 2000
38	10 лютого 1998	Циріон, Лімасол, Кіпр	Кіпр	П 4-0	кваліфікація чемпіонату Європи 2000
39	28 квітня 1998	Меркур Арена, Грац, Австрія	Австрія	П 7-0	кваліфікація чемпіонату Європи 2000
40	5 червня 1999	Естадіо де ла Кераміка, Вілярреаль, Іспанія	Іспанія	П 9-0	кваліфікація чемпіонату Європи 2000

Поза футбольним полем

Граючи у футбол неповний робочий день у Сан-Марино та Італії, працював маляром та декоратором, і цю роботу він виконує й сьогодні. У 1996 році, напередодні матчу кваліфікації чемпіонату світу 1998 року проти Уельсу, він пообіцяв: «Якщо ми заберемо очко в Уельсу, я безкоштовно розмалюю будинки всіх [моїх друзів]». Проте Сан-Марино програло вдома з рахунком 0:5, а в Кардіффі — з рахунком 0:6^[4].