Провівши два роки в «Арсеналі» він перейшов в «Блекберн Роверс», за який грав наступні три сезони. 1911 року Гарбатт повернувся в «Арсенал», але не провівши за нього жодного матчу, завершив кар'єру в 29 років у результаті низки травм.
Кар'єра тренера
Після закінчення кар'єри футболіста Гарбатт поїхав до Італії, в Геную, де спочатку працював вантажником у порту, але незабаром став головним тренером клубу «Дженоа». Під його керівництвом «Дженоа» тричі перемагала в чемпіонаті Італії — 1915, 1923 та 1924 років.
У 1927 році Гарбатт пішов з «Дженоа» і став першим тренером новоствореного клубу «Рома». Провівши в клубі всього два роки, Гарбатт зумів стати з «вовками» третім у чемпіонаті країни.
З 1929 по 1935 роки Гарбатт тренував «Наполі», з яким так само зумів стати третім у чемпіонаті, що стало найкращим результатом в історії клубу, і такого результату «Наполі» не міг повторити до 60-х років.
1937 року він повернувся до Італії, де спочатку короткий період тренував «Мілан», а потім знову очолив «Дженоа». 1940 року через початок другої світової війни він, як британський підданий, був висланий з Італії, і тим самим був змушений залишити посаду тренера «Дженоа».
Незабаром після закінчення війни, 1946 року, Гарбатт знову очолив «Дженоа», але цього разу ненадовго, і в 1948 році Гарбатт покинув клуб, завершивши свою тренерську кар'єру та повернувшись на батьківщину.