Берегова́ артиле́рія — вид артилерії, різновид морської артилерії (нарівні з корабельною артилерією), призначений для захисту військово-морських баз, торговельних портів, промислових і адміністративних центрів, розташованих в прибережному районі, а також найважливіших ділянок узбережжя та островів від нападу противника з моря. Крім того, на берегову артилерію покладається завдання оборони проток і вузин, щоб не допустити прохід ними кораблів противника.
На берегову артилерію також покладаються завдання захисту оборонних мінних загороджень, прибережних комунікацій і завдання з протидесантної оборони.
Берегова артилерія може бути застосована для підтримки сухопутних військ, що діють на узбережжі як у наступі, так і в обороні. Також для підтримки дій сухопутних військ використовувались гармати берегової артилерії, розміщенні на залізничних транспортерах.
Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 290-293. — ISBN 00101-030.(рос.)
Література
Невский Н. А. Военно-морской флот. — М.: Воениздат, 1959, 326 с.
Перечнев Ю. Г. Советская береговая артиллерия: История развития и боевого применения 1921—1945 гг. — М.: Наука, 1976. 336 с.