Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

KTO Rosomak

Колісний бронетранспортер Rosomak
Польський KTO Rosomak з малим гвинтом у кормі машини
Польський KTO Rosomak з малим гвинтом у кормі машини
ТипБагатоцільова бойова машина
Походження Фінляндія/ Польща
Історія використання
На озброєнні2003
Оператори Польща
ВійниВійна в Афганістані (2001—2014)
Історія виробництва
РозробникRosomak S.A.
Розроблено2001
Виготовлена
кількість
670
Характеристики
Вага22 т
Довжина7,7 м
Ширина2,8 м
Висота2,3 м
Екіпаж3
Десант8

Головне
озброєння
1 × 30×173 мм ATK Mk44 Bushmaster II
1 × 12,7 мм WKM-B або 1 × 40 мм Mk 19 у Rosomak M3
Другорядне
озброєння
1 × 7,62×51 мм НАТО UKM-2000C спарений кулемет
ДвигунДизель DI 12 Scania
480 кс або 543 кс
Питома потужність21,2 кс/т
Підвіскаколісна 8×8
Операційна
дальність
800 км
Швидкістьпонад 100 км/год на суші
до 10 км/год на воді

KTO Rosomak у Вікісховищі

KTO Rosomak (від пол. Kołowy Transporter Opancerzony — колісний бронетранспортер; пол. Rosomak — росомаха) — польський чотиривісний бронетранспортер, розроблений підприємством Rosomak S.A.. Машина є ліцензійною копією БТР Patria.

Історія

У грудні 2002 польське Міністерство національної оборони підписало контракт на закупівлю 690 БТР Patria AMV, які були виготовлені у Польщі. Головними конкурентами AMV були MOWAG Piranha та Steyr Pandur. Замовлення було розділено на дві частини: 313 БМП та 377 транспортних/спеціальних машин. У жовтні 2013 р. замовлення було збільшено до 997 з поставками у період з 2014 по 2019.

Назву Rosomak  було обрано за допомогою конкурсу який було організовано у журналі Nowa Technika Wojskowa. Rosomak повинен замінити застарілі OT-64 SKOT і частково BWP-1 які перебували на озброєнні сухопутних військ Польщі.[1]

Опис конструкції

Найбільш популярною конструкцією зараз є самонесуча система, з встановленим на корпус машини шасі. Конструктори з компанії Patria використали не таку поширену конструкційну систему. Рама Rosomak виконує роль баласту та забезпечує жорсткість конструкції. Конструкція рами дозволяє легко змінювати конструкцію кузова під час ремонтів або модифікацій, і збільшення захисту екіпажу від вибухів мін. Але суттєвим мінусом є збільшення ваги машини. Для можливості транспортування літаками C-130 і для безпечного плавання деякі сталеві елементи були замінені на алюмінієві. Зменшення ваги дозволило також бронювання від набоїв калібру 14,5 мм спереду та від набоїв калібру 7,62 мм з боків та корми. Броня складається з двох шарів, основної сталевої завтовшки 8 мм і зовнішньої, яка встановлена на основну броню. Зовнішня броня може мати різний супротив і може мати різну вагу в залежності від вимог клієнтів. Обидва шари розділені один від одного кількома міліметрами порожнини, яка може бути заповнена піною, що збільшує водотоннажність машини.

Машину розробляли відповідно до обмеженого фізичного поля, вона мала систему охолодження вихлопів і відповідний вигин броні, для зменшення ефективної поверхні відбиття. Машина має 8 коліс розміру 14.00 R20, які мають центральну систему регулювання тиску у шинах. Всі колеса мають незалежну підвіску, що дозволяє змінювати кліренс від +200 мм до –250 мм. Rosomak має класичну схему розташування екіпажу: спереду ліворуч місце механіка-водія, у якого є дисплей з виводом зображення з однієї з трьох камер (дві камери спрямовані вперед і одна назад). Для водіння машини вночі водій має пасивний пристрій нічного бачення PNK-72 Radomka. Праворуч знаходиться рушійна система. За водієм і двигуном розташований транспортний відсік, сполучений з місцем водія широким коридором. Машина може перевозити 8 солдатів у повній екіпіровці, які сидять по бортах обличчям один до одного. Посадка і висадка відбуваються через кормові двері або через два люки у даху. Хвилерізи мають автоматичну систему складання і можуть бути прибрані без виходу екіпажу на зовні[2].

Рушійна система

Rosomak має 6-ти циліндровий дизельний двигун з турбонаддувом Scania D1 12 56A03 PE, з максимальною потужністю 360 кВт/2100 обертів за хвилину і постійною потужністю 294 кВт/2100 обертів за хвилину. Двигун об'ємом у 11,7 л має водяне охолодження. Двигун поєднано з автоматичною коробкою передач ZF 7HP 902S Ecomat з 7 передачами вперед і однією назад[2].

Бойовий модуль Hitfist-30P

Бойовий модуль розроблений італійською компанією OTO Melara, має корпус зі сплаву алюміню, з бронеплитами та композитними матеріалами. Через це вага башти без обладнання складає 2300 кг. Башта з обладнанням, двома членами екіпажу та боєкомплектом важить 2850 кг. Її висота становить лише 59,5 см, що досягається наявністю 9 оглядових перископів які приховуються до корпусу при перевезенні літаком.

У башті розташована система керування вогнем, яка має денний-нічний приціл DNRS-288 компанії Kolsman і телевізійні камери II покоління TILDE FC розроблені Galileo Avionica. Польський Промисловий Оптичний Центр (ППОЦ) отримає права та технології для виробництва обох елементів системи керування вогнем.

У машинах також можливе встановлення польських систем самозахисту та попередження SSP-1 Obra-3 розробки ППОЦ, які можуть працювати з 6 димовими гранатометами. Два члени екіпажу будуть мати два 10 дюймових екрани: один для роботи з системою керування вогнем, а другий для роботи з системою бойового управління яка розроблена компанією WB Electronics. Є також два руків'я для кермування і управління зброєю.

Серед інших систем є пасивна система спостереження POD-72 Radomka (від ППОЦ), система безпечного огляду UOW Pandora, система автоматичного виявлення забруднень CHERDES і внутрішня система зв'язку FONET.

Основним озброєнням бойового модулю є 30 мм гармата Mk44 з системою стабілізації і кулемет калібру 7,62 мм UKM-2000C. Боєкомплект знаходиться у двох сховищах для 30 мм снарядів та 700 набоїв калібру 7,62 мм. 96 машин з баштою Hitfist-30P будуть озброєні протитанковими ракетами Spike-LR[2].

Варіанти

На шасі Rosomak була створена машина вогневої підтримки WWO Wilk.

Варіанти на озброєнні польських військових

  • Rosomak — Бойова машина піхоти, варіант із баштою Oto Melara Hitfist-30P з 30-мм автоматичною гарматою з ланцюговим приводом ATK Mk 44 та кулеметом калібру 7.62 мм NATO UKM-2000C. Башта має сучасну систему керування вогнем з прицілом нічного бачення і систему лазерного попередження Obra яка підключена до шести 81 мм димових гранатометів 902A ZM Dezamet. Варіант бойової машини піхоти модифікований для війни у Афганістані отримав назву Rosomak-M1M, він був оснащений додатковою сталево-композитною бронею, встановлено покращені засоби зв'язку, дротові фрези перед водієм і командирським люком, відео камери які передають зображення з тилу і боків на два LCD дисплею у десантному відсіку, систему визначення напряму пострілу Pilar. Через додаткову броню дана машина не може плавати і тому не має гвинтів. Пізніше цей варіант було оновлено до стандарту M1M. Найбільш помітною зміною є наявність QinetiQ RPGNet протиракетної сітки і нового «піщаного» камуфляжу. Іншими змінами є встановлення системи захисту від саморобної вибухівки Duke і системи Blue Force Tracking BMS (системи запозичені у армії США). Усі старі («зелені») Rosomak стандарту M1 також отримали протиракетні решітки.
  • Rosomak-M2 і M3 — Бронетранспортер модифікований для участі у війні у Афганістані оснащений таким самим обладнанням (в тому числі додаткова броня) як і варіант M1. Основною відмінністю є наявність відкритої башти OSS-D з 40 мм гранатометом Mk-19 або 12,7 мм великокаліберним кулеметом NSW/WKM-B.
  • Rosomak-S — Бронетранспортер для двох протитанкових підрозділів оснащених ПТКР Spike.
  • Rosomak-WEM — (WEM від Wóz Ewakuacji Medycznej — пол. Медично-евакуаційна машина) — броньована санітарна машина з екіпажем з 3 осіб, здатна перевозити 3 поранених солдат на ношах і чотирьох поранених сидячі. Варіант WEM-M для Афганістану був обладнаний додатковою бронею і решіткою RPGNet як і на варіанті M1M.
  • Rosomak-WRT — (WRT від Wóz Rozpoznania Technicznego — пол. Технічно-розвідувальна машина)
  • Rosomak-WSRiD — (WSRiD від Wielosensorowy System Rozpoznania i Dozoru — пол. Мультисенсорна система розвідки та нагляду)
  • Rosomak-Rak -  транспорт 120 мм міномета, перша поставка відбулася у липні 2017.[3]
  • Rosomak-NJ — (NJ fвід Nauka Jazdy — пол. Автошкола)

Rak

Самохідний міномет Rak на колісному шасі БТР Rosomak, 2011 рік

Rak — самохідний міномет калібру 120 мм, здатний вражати цілі на відстані до 12 км та вести вогонь в режимі англ. Multiple Rounds Simultaneous Impact. Разом із транспортом міномету до складу системи входить машина артилерійської розвідки та управління вогнем також на шасі Rosomak. Крім того, в складі системи буде машина електронної діагностики і ремонту на шасі Jelcz 662.35[4].

Міномет у складі системи M120K Rak також здатен вести вогонь прямим наведенням.

Допоміжні машини

CKPEiRT

Евакуаційно-рятувальний автомобіль був побудований на базі шасі автомобіля SCANIA CB колісної формули 8×8, відповідно до тактико-технічних вимог, розроблених військовими. Його основною метою є евакуація пошкоджених бойових та спеціалізованих машин на базі БТР «Росомак» або версії БРДМ-2 та їх наступників, що досі знаходяться на озброєнні польської армії[5].

CKPEiRT має загальну вагу автомобіля 36 тон і здатність буксирувати інші машини вагою до 26 тон. Автомобіль завдовжки 11830 мм, 2550 мм завширшки і висотою 3370 мм. Розвиває максимальну швидкість на твердій дорозі до 90 км/год, запас ходу, залежно від обставин, від 450 до понад 650 км. Після додаткової підготовки здатен долати брід глибиною до 1200 мм (без підготовки — до 800 мм). Оснащений центральною системою накачування шин (з системою run-flat), двома чотиримісними 81-мм димовими гранатометами, стабілізуючими опорами та електрогенератором[5].

Рівень балістичного та протимінного захисту кабіни екіпажу з чотирьох осіб дорівнює II згідно з STANAG 4569 A/B. Спеціальний кузов включає підйомно-буксирувальний пристрій з гідравлічним приводом (для підйому та закріплення буксируваних транспортних засобів) та рятувальне обладнання. Двосекційний гідравлічний кран з максимальним вильотом 10,25 метра та мінімальною довжиною 1,7 м здатний піднімати вантажі відповідно 3900 кг та 16000 кг[5].

Гідравлічне лезо, встановлене спереду, служить для вирівнення дороги або як додатковий елемент стабілізації під час роботи крана. Дві гідравлічні лебідки — основна та допоміжна — служать для самоевакуації та евакуації пошкоджених транспортних засобів. Перша може випустити трос довжиною 75 метрів вперед і ззаду автомобіля, а його буксирна потужність становить 240 кН. Допоміжний трос має довжину 220 метрів і має буксирувальну здатність 20 кН. Крім того, транспортний засіб був оснащений рятувальним обладнанням, призначеним для здійснення дій у випадку дорожньо-транспортних пригод вдень та вночі[5].

Порівняльні характеристики

Бойове застосування

Війна у Афганістані (2001—2014)

Польській KTO Rosomak у Афганістані

Контингент сухопутних військ Польщі, який входив до складу Міжнародних сил сприяння безпеки, мав на озброєнні 100 машин KTO Rosomak (в тому числі 5 медичних) під час війни у Афганістані. БТРи були оснащені додатковою сталево-композитною бронею.

На початку 2008 польська Rosomak під час несення служби у Афганістані (версія з покращеною бронею) була атакована Талібаном. У машину влучило дві ракети з РПГ-7, але екіпаж зміг вистрілити у відповідь і повернути машину на базу без сторонньої допомоги.[23]

У червні 2008 Rosomak був атакований Талібаном і отримав влучання ракетою з РПГ у фронтальну броню. Броня не була пробита.

У 2009 було повідомлено про першого загиблого солдата у Rosomak, після вибуху саморобного вибухового пристрою під машиною; вибух перевернув машину яка впала на відкриту башту навідника.

Оператори

Єдиним оператором KTO Rosomak є Польща, але як перший експортний покупець Patria Oy AMV & WZM SA, вони мають право експортувати KTO Rosomak на деякі ринки. У 2006 KTO Rosomak проходив випробування у Малайзії.

  •  Польща
    • 12 Brygada Zmechanizowana (12-та Механізована бригада) — Щецин (другий користувач, екіпажі з III ротації в Афганістані були саме з цього підрозділу).
    • 17 Wielkopolska Brygada Zmechanizowana (17-та Механізована бригада) — Мендзижеч (перший користувач, машини й екіпажі з першої і другої ротації брали участь в Афганістані і Чаді).
  •  Об'єднані Арабські Емірати
    • 40 БТР Patria вироблені у Польщі[24].
  •  Україна: в квітні 2023 року підписано угоди на придбання 200 одиниць.

Україна

1 квітня 2023 року прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький повідомив про замовлення Україною 100 БТР Rosomak[25]. 5 квітня 2023 року Моравецький та президент України Зеленський підписали лист про наміри щодо співпраці в постачанні оборонного обладнання, зокрема, 200 бронетранспортерів Rosomak[26].

Примітки

  1. KTO Rosomak. Gdzie zaczyna się wojsko…. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 4 листопада 2014.
  2. а б в AMV/ROSOMAK. Архів оригіналу за 30 серпня 2017.
  3. Wilk, Remigiusz (3 липня 2017). Poland receives first Rak 120 mm mortar vehicles. IHS Jane's 360. Warsaw. Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 17 липня 2017.
  4. Rak Mortars for the 'Podhalańska' Brigade. DEFENCE 24 - News. 31 серпня 2018. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  5. а б в г Marek Dąbrowski (22 грудня 2020). Kompleksowe wsparcie Rosomaków na polu walki [ANALIZA]. DEFENCE 24 - Siły zbrojne. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
  6. Стрільби БТР-3 в Таїланді
  7. BTR-4 WITH MOUNTED FIRE UNIT PARUS (BM-7)
  8. БТР-80А
  9. Armoured Personnel Carrier
  10. VBCI
  11. Patria AMV
  12. LAV III
  13. PANDUR II 8x8
  14. Stryker Armoured Combat Vehicle Family, United States of America
  15. VBM Freccia
  16. Lazar 2 8x8 MRAV
  17. Сербский бронетранспортер Lazar 2
  18. PARS® 8x8
  19. TERREX 8x8 Armoured Personnel Carrier
  20. Type 96
  21. Type 07
  22. CM-32 Yunpao
  23. Afghanistan: 14 lipca dotrą dodatkowe pancerze dla Rosomaków. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
  24. Rosomaki z Polski dla Zjednoczonych Emiratów Arabskich. Zakończono dostawę 40 wozów. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
  25. Для України замовляють 100 БТР Rosomak. Мілітарний.
  26. Свобода, Радіо (5 квітня 2023). Зеленський і прем’єр Польщі підписали протокол про постачання бронетехніки. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 квітня 2023.

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya