Астероїди з супутниками відкривали і раніше, однак у попередніх випадках розміри супутника були значно менше основного компонента. Діаметр супутника Антіопи виявився співрозмірним з діаметром астероїда, тому Антіопа вважається першим [2][3] відкритим подвійним астероїдом.
Цікаво, що ще в 1997 році аналіз кривої блиску Антіопи показав класичну затемненно-бінарну форму, яку слід очікувати від двох компонентів однакового розміру, що спостерігаються з ребра орбіти, хоча автори роботи і не надали таке тлумачення.[5]
Орбітальні характеристики системи
Компоненти системи обертаються навколо загального центру мас на відстані 171 ± 1 км.[6] Аналіз кривої блиску, проведене у 2001 році, показує, що обертальні періоди обох тіл збігаються з періодом обертання, що є характерним для синхронного обертання.[7] Площина обертання системи нахилена на 63,7 ° по відношенню до площини екліптики Сонячної системи.[6]
Орбіта Антіопи знаходиться у зовнішній ділянці Головного поясу астероїдів. Період обертання навколо Сонця становить 5,61 юліанських років.
Фізичні характеристики системи
Астероїд відноситься до сімейства Феміди. Як і більшість астероїдів цього сімейства, Антіопа (і, ймовірно, її компаньйон) має темну, вуглецевуповерхню, і класифікується як астероїд класу C. Низька щільність системи вказує на значну пористість (більше 30%). Це дозволяє припустити, що Антіопа сформувалася з уламків більш ранніх астероїдів або інших небесних тіл. Інша гіпотеза припускає, що обидва компоненти системи є уламками одного батьківського тіла, зруйнованого внаслідок зіткнення зі стороннім небесним тілом на дуже високій швидкості.[3]
Компоненти системи мають подібні розміри: середній діаметр Антіопи становить 87,8 км, її супутника - 83,8 км.[6] Дослідження особливостей кривої блиску астероїда, проведені російськими вченими Пулковської обсерваторії та Інститутом сонячно-земної фізики в Іркутську, відзначають сильну залежність блиску від фазового кута, що може говорити про дуже сплюснену форму компонентів.[8]