5 гривень — українські банкноти, що вводилися в обіг Нацбанком України з 1996 року. Знаходиться в обігу разом з п'ятигривневими монетами. З 2018 року п'ятигривневі банкноти поступово вилучаються та замінюються в обігу монетами відповідного номіналу. Крім цього, цей номінал між 1918—1920 роками випускала УНР.
Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) третім універсалом Центральної Ради у листопаді 1917 року почалася активна розробка власної валюти. Створенням своєї фінансової системи і грошових знаків, як ще одного чинника державотворення, опікувався Генеральний секретаріат фінансів та промисловості на чолі з Михайлом Туган-Барановським.[1] 1 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР». Першими українськими грошима стали банкноти «100 карбованців», оформлені художником-графіком Георгієм Нарбутом. Після проголошення самостійності УНР та з огляду на часті випадки фальшування нової купюри (яка робилася зі звичайного паперу, не мала захисних водяних знаків; окрім того більшовики, тікаючи з Києва, викрали і вивезли до Москви кліше грошового білета), Центральна Рада 1 березня 1918 року ухвалила закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Запроваджувалася нова грошова одиниця — гривня, «що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 р.».[1] З настанням радянського періоду в історії України, гроші у гривневому найменуванні зникли з обігу аж до середини 1990-х років. На початку 1920-х років, після розпуску УНР, Раднаркомом на землях Радянської України були запроваджені перші радянські карбованці (так звані «більшовицькі тисячки»)[2].
У вересні 1991 року, після проголошення Україною незалежности у серпні того року на тлі розпаду Радянського Союзу, Верховною Радою УРСР було прийнято рішення щодо випуску банкнот-гривень[3]. Однак перед введенням гривні спочатку, 1992 року, була запроваджена перехідна тимчасова валюта — купонокарбованець. Перші банкноти-гривні були випущені Нацбанком України в обіг лише через 4 роки, під час грошової реформи 1996 року, протягом 2—16 вересня[3].
Зі слів автора перших банкнот сучасної України Василя Лопати, у квітні 1991 року відомих художників УРСР запросили для участі в розробці ескізів нової української валюти[4]. До складу колективу з розробки ескізів увійшли народний художник України Олександр Данченко, заслужений діяч мистецтв України Василь Перевальський, заслужені художники України: Володимир Юрчишин, Сергій Якутович і сам Василь Лопата. Робота по створенню банкнот проходила під егідою комісії Верховної Ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісії з питань культури й духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати України: Лесь Танюк, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць й інші. Ескізи банкнот розглядала Президія Верховної Ради під головуванням Леоніда Кравчука, який затвердив ескізи, підготовлені Василем Лопатою[4].
Загалом, з 1996 року Нацбанком України було введено в обіг три покоління 5-гривневих банкнот. Через відсутність необхідного для цього обладнання — напочатку 1990-х років банкноти доводилося друкувати у Канаді та Великій Британії. Надалі, починаючи з 2000-х років — вони вже друкувалися в Україні. Всі покоління є різними за дизайном, зокрема: різноманітними не лише за коліром та малюнком, але і за розміром — якщо перші дві серії мали однаковий розмір, то у третій його вже зменшили; крім цього, з кожною наступною серією — ускладнювался система їхнього захисту від підробки[5].
14 березня 2018 року Нацбанк оголосив про введення в обіг монет номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів, і 5-гривневі у тому числі. Монети номіналами 1 та 2 гривні були введено в обіг 27 квітня 2018 року, монети у 5 гривень — 20 грудня 2019 року, а монети у 10 гривень — 3 червня 2020 року[6][7]. Причиною цього рішення стало те, що паперові банкноти слугують лише рік, тоді як монети — до 20 років. Відповідно це дозволило економити щороку до 1 млрд гривень. Щороку Нацбанк вилучав з обігу близько 800 млн штук зношених банкнот. Причому половина з них — номіналом від 1 до 10 гривень[6]. З 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав поступове вилучення з обігу всіх банкнот третього покоління[8][9]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Нацбанку щодо їх повного вилучення[10].
Також, 2020 року, з метою поліпшення організації готівкового обігу, Нацбанк заявив про вилучення з обігу банкнот, випущених до 2003 року, тобто банкнот першого (1992 року випуску) та другого покоління (1994—2001 років випуску). З 1 жовтня того року ці банкноти перестали бути законним засобом платежу[11][12].
5-гривневі банкноти третього покоління після оголошення початку вилучення з обігу залишаються дійсним платіжним засобом. Ними можна продовжувати розраховуватися, їх не потрібно спеціально обмінювати. Водночас, потрапляючи в банки, вони більше не повертаються в готівковий обіг, а вилучаються банками та передаються до Нацбанку для утилізації. Після встановленої Нацбанку дати банкноти перестають бути платіжним засобом; усі магазини, ресторани, заклади сфери побуту не приймають їх під час готівкових розрахунків за товари та послуги; встановлюється часовий період для обміну на платіжні банкноти та монети у банках[6].
1919 року Директорія Української Народної Республіки надрукувала 5-гривневі банкноти[2]. Директорія діяла між з 14 листопада 1918-го до 10 листопада 1920 року, вона прийшла на зміну Гетьманату (Української Держави), який був повалений повстанням 14 грудня 1918 року[2]. Банкноти Директорії друкувалися у Кам'янець-Подільській фортеці та Станіславові, бо наприкінці 1918-го — на початку 1919 року значна територія країни, включаючи Київ, була захоплена більшовиками[2].
Банкнота мала максимально спрощений дизайн, на ній зображалися лише: тризуб та пояснювальні написи. Вони містили підпис Директора Державної скарбниці та дволітерно-одноцифрову нумерацію[2].
5-гривневі банкноти всіх поколіннь традиційно містять на аверсі графічний портрет Богдана Хмельницького (1596—1657) — політика, полководця і дипломата, провідника національно-визвольних змагань 1648—1657 років, творця Української козацької держави та гетьмана Війська Запорозького; а реверс — зображення Іллінської церкви у селі Суботів (Черкаська область) — родинну усипальницю Хмельницького, побудованої у 1650-х роках[15].
Банкноти мали написи «Національний банк України» та «Україна» (крім третього покоління). Крім підпису Голів Нацбанку України, банкноти першого покоління мали десятизначні номери, а всіх наступних поколіннь — дволітерні-семизначні номери. Вони друкуються на спеціальному білому папері, що має відтінок, який відповідає основному кольору банкноти[15].
Нацбанк випускає банкноти, що мають сучасний дизайн та надійний захист від підроблення[16]. Наявні елементи захисту на 5-гривневих банкнотах дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру[17].
Банкноти цієї серії друкувалися канадською фірмою «Canadian Bank Note Company[en]» 1992 року. Вони мали водяний знак у формі тризубів, зображених світлими лініями, розташованими по всій площі купюр. Авторами ескізу банкнот є художники Василь Лопата й Борис Максимов[15].
Номер банкнот завжди починався з трійки. Розмежувати номери з підписами Володимира Матвієнка, Вадима Гетьмана чи Віктора Ющенка було неможливо, бо вони проставлялися на вже надрукованих банкнотах[18].
Банкноти ввели в обіг 1996 року. З 2003 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[15].
Частина банкнот цієї серії друкувалися британською фірмою «De La Rue» у 1994 і 1997 роках, а інша частина — Банкнотно-монетним двором Нацбанку України (надалі всі українські банкноти друкувалися лише на цьому підприємстві) у 2001 році[15].
Одними із нововведень серії стало: з'явилася вживлена у папір захисна стрічка з повторюваним написом «5 гривень»; водяний знак у вигляді портрету Хмельницького, розташований у білому полі ліворуч купюри; знак для сліпих; суміщений малюнок[15].
Банкноти ввели в обіг 1997 року. З 2004 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[15].
Банкноти цієї серії друкувалися у 2004, 2005, 2011, 2013 і 2015 роках[15]. Одними із нововведень серії стало: на аверсі, біля портрету Хмельницького, з'явився його родинний герб; водяний знак представлений, крім портрету Хмельницького, символом гривні; вживлена в папір захисна стрічка з написом «5 ГРН», тризубом, і цифрою «5» у два рядки; кодоване латентне зображення[15].
Банкноти ввели в обіг 2004 року. З 2023 року банкноти почали поступово вилучатися[15].
Станом на 1 квітня 2024 року в обігу в Україні перебувало 126,4 млн штук банкнот номіналом 5 гривень, що становить 4,7% від загальної кількості банкнот усіх номіналів.[19]