33 Полігімнія

33 Полігімнія

Відкриття
Відкривач	Жан Шакорнак
Місце відкриття	Париж
Дата відкриття	28 жовтня 1854
Позначення
Позначення	33 Polyhymnia
Названа на честь	Полігімнія
Тимчасові позначення	1938 FE, 1953 AK, 1957 YL, 1963 DG, 1976 YT7, A887 HA
Категорія малої планети	Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[2]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь	2,867914676807 а. о.
Перигелій	1,902016623224 а. о.
Афелій	3,833812730391 а. о.
Ексцентриситет	0,336794557172
Орбітальний період	1773,976108838 д
Середня орбітальна швидкість	0,202933961853 °/д
Середня аномалія	337,6756909434°
Нахил орбіти	1,868721824185°
Довгота висхідного вузла	8,579413031117°
Аргумент перицентру	338,0988070335°
Фізичні характеристики
Розміри	50-120 км [1]
Маса	1,3-18,0× 10^17 кг
Середня густина	2,0? г/см³
Прискорення вільного падіння на поверхні	0,014-0,033 м/с²
Друга космічна швидкість	0,026-0,063 км/с
Період обертання	18,608 год
Альбедо	0,10?
Температура	~164 K
Спектральний тип	S (Толен) Sq (SMASS)
Стандартна зоряна величина	8,55
33 Полігімнія у Вікісховищі

33 Полігімнія — астероїд головного поясу, що належить до світлого спектрального класу S. Він був відкритий 28 жовтня 1854 року французьким астрономом Жаном Шакорнаком у Марсельській обсерваторії, Франція і названий на честь Полігімнії, музи урочистих гімнів у давньогрецькій міфології^[3].

Завдяки високому значенню ексцентриситету орбіти (0,338), астероїд Полігімнія може значно змінювати свою відстань до Сонця, а під час найближчих зближень його видима зоряна величина може сягати 10 m зоряної величини. Найближче таке зближення відбулося 8 вересня 2014 року, тоді видима величина астероїда досягла значення 9,9 m, а його відстань до Землі не перевищувала 0,894 а.е^[4].

У 2012 році дослідження Бенуа Керрі оцінило масу Полігімнії в (6.20±0.74)×10¹⁸ кг на основі її гравітаційного впливу на інші тіла Сонячної системи. Однак, враховуючи діаметр Полігімнії 54 км, ця маса передбачає надзвичайно високу густину - 75.28±9.71 г/см3. Така висока густина несумісна з властивостями спостережуваної на Землі матерії, тому Керрі вважає цю оцінку маси та густини Полігімнії ненадійною^[5].

У 2023 році група американських фізиків з Аризонського університету спробувала пояснити цю особливість астероїда. Вчені поставили собі за мету розрахувати атомну структуру і властивості надважких елементів Полігімнії (близько значення Z=164), використовуючи модель атома Томаса — Фермі. Результати роботи опубліковані в The European Physical Journal Plus^[6].

Орбіта астероїда Полігімнія та його положення в Сонячній системі

Див. також

• Список астероїдів (1-100)
• Класифікація малих планет

Джерела

1. Conversion of Absolute Magnitude to Diameter
2. База даних малих космічних тіл JPL: 33 Полігімнія (англ.) . Процитовано 2014.05.13. Останнє спостереження 2013.06.23.
3. Schmadel, Lutz (5 серпня 2003). Dictionary of Minor Planet Names (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 978-3-540-00238-3.
4. AstDyS (33) Polyhymnia Ephemerides for 8 Sept 2014. AstDyS-2 (Asteroids - Dynamic Site). Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 23 січня 2012.
5. B. Carry. Density of asteroids : [арх. 17 січня 2013] // Planetary and Space Science. — 2012-12-01. — Т. 73, вип. 1. — С. 98–118. — ISSN 0032-0633. — DOI:10.1016/j.pss.2012.03.009.
6. Evan LaForge, Will Price, Johann Rafelski. Superheavy elements and ultradense matter : [англ.] // The European Physical Journal Plus. — 2023-09-15. — Vol. 138, no. 9. — С. 812. — ISSN 2190-5444. — DOI:10.1140/epjp/s13360-023-04454-8.

Посилання

• 33 Полігімнія — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)