8 січня 1992 року постерігалося покриття зорі Егерією, що допомогло визначити її форму. Диск астероїда виявився досить круглим (217×196 км). 22 січня 2008 року астероїд покрив ще одну зорю, і це покриття було зафіксовано декількома спостерігачами в Нью-Мексико та Аризоні в межах IOTA Asteroid Occultation Program[6]. Результат показав, що Егерія має приблизно круглий профіль 214,8×192 км, що цілком узгоджується з покриттям 1992 року. Астероїд також досліджувався за допомогою радара[7].
У 1988 році за допомогою телескопа UH88 в обсерваторії Мауна-Кеа було проведено пошук супутників або пилу, що обертаються навколо Егерії, але нічого не було виявлено.
Астероїд належить до типу G[8]. Спектральний аналіз Егерії показує, що вона має надзвичайно високий вміст води, 10,5–11,5% води за масою[9]. Це робить Егерію кандидатом для майбутнього використання для видобутку води.
Форма тіні Егерії, отримана під час покриття зорі 2008 рокуФорма Егерії, реконструйована за її кривою блиску
.svg){kind=small}
.png)
