Dei gratia rex Poloniae, necnon terrarum Cracouiae, Sandomiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuiauiae; suppremus dux Lithwaniae, Russiae, Prussie ac Culmensis, Elbingensis et Pomeraniae dominus et heres etc
Іоанн І Альбрехт — офіційне ім'я у документах. Очевидно ім'я отримав на честь свого діда Альбрехта II.
Ян I Ольбрахт — полонізована форма імені.
Титул
Повний титул польською: Z Bożej łaski król Polski, ziemi krakowskiej, sandomierskiej, łęczyckiej, sieradzkiej, Kujaw, najwyższy książę Litwy, pan i dziedzic Rusi, Prus, Chelmna, Elbląga i Pomorza.
Починаючи 1467 роком здобував освіту під керівництвом Яна Длугоша, відомого історика, дипломата і духівника. Іншим — головним — його вихователем був Ф. Каллімах. В найближчому оточенні перебували молоді Шидловецькі: Станіслав, Кшиштоф, Якуб, Пйотр, Миколай.
У 1490 році угорське дворянство проголосило Яна королем Угорщини. Він був, проте, переможений братом, королем Богемії та Угорщини Владиславом II.
У 1492 році Ян успадкував від свого батька титул короля Польщі. 23 вересня1492 року Ян був коронований у Кракові.
Для підтримки антиосманської політики надав магнатам і шляхті привілеї на Сеймі в Пйотркові 1496 року.
На конференції у Левочі (нім.Leutschau) (Спіш, 1494) були узгодженні деталі походу проти Туреччини між королями Польщі і Угорщини, а також виборцем (курфюрстом) БранденбургуФредеріком II, із кооперацією Господаря МолдавіїСтефана III, який звернувся до Яна за допомогою. Через напад татар на південь Великого князівства Литовського, епідемію хвороб у Пруссії, Руському воєводстві експедиція було відкладено[2].
У ході 1496 року Ян зібрав 80-тисячну армію в Польщі, й готувався до походу, коли відбулося раптове вторгнення господаря Молдавії у Галичину. Господаря Молдавії Стефана, очевидно ввели в оману повідомлення з Угорщини що Ян має намір посадити свого молодшого брата Сигізмунда I Старого на троні Молдавії. 1497 Янове військо обложило Сучаву, потім зазнало великої поразки біля Козміна на Буковині. Молдавський господар Штефан III за допомогою волохів (васалів Туреччини) 1498 року зробив відплатний наїзд на Поділля і Східну Галичину, пограбував ці землі і спалив Теребовлю, Бучач, Підгайці, Галич.
Ян I Ольбрахт помер 17 червня1501 року в Торуні і був похований в одній з правобічних каплиць Кракові. Було виготовлено його ренесансовийнадгробок Франческо Флорентійцем. Був неодруженим, не мав нащадків.
Примітки
↑Garbaczik Józef. Jan I Olbracht (1459—1501)… — S. 406.
Józef Garbaczik. Jan I Olbracht (1459—1501) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — Tom Х/3, zeszyt 46. — S. 405—410. (пол.)