За даними дослідження, проведеному в Pew Research Center в 2010 році, 76,2% населення Європи назвали себе християнами[2].
В 2010 році католики були найбільшою християнською групою в Європі, на неї припадало понад 48% європейських християн.[2] Другою за величиною християнською групою в Європі є православні, які складали 32% європейських християн.[2] Близько 19% європейських християн були прихожанами протестантської церкви.[2] Найбільшу відсоткову частку християн від усього населення країни мають Румунія (99,5%), Польща (94,3%), Греція (89,5%), Італія (85,1%), Україна (83,8%).[2]
Після прийняття християнства римськимімператором Костянтином у IV столітті, Європа стала важливим центром християнської культури, навіть незважаючи на те, що релігія була успадкована з Близького Сходу, а важливі християнські громади процвітали за межами Європи, наприклад, православ'я та Церква Сходу. Християнська культура є важливою силою західної цивілізації, що вплинула на напрям філософії, мистецтва та науки.[3][4]
Європа має багату християнську культуру, тим паче, що численні святі, мученики та папи були європейцями. Усі римо-католицькі папи з 741 по 2013 рік були з Європи. Європа об’єднала багато святих християнських місць, спадщин та релігійних центрів.
До 201 року нашої ери або раніше, за царя Абгара Великого, Осроена стала першою християнською державою.[6]Вірменія була другою державою у світі, яка прийняла християнство як свою державну релігію в 301 р. н. е. Найстаріша державна церква у світі, Собор Ечміадзін, була побудована між 301-303 рр. н.е. Це резиденція Вірменської Апостольської Церкви. Римська імперія офіційно прийняла християнство в 380 р. н.е. Під час раннього середньовіччя більша частина Європи зазнала християнізації, по суті, завершилася прийняттям християнства Балтії в XV столітті. Виникнення поняття «Європа» або «Західний світ» тісно пов'язане з ідеєю християнства, тим паче, що християнство на Близькому Сході було маргіналізоване підйомом ісламу з 7 століття, процесом, яке призвело до хрестових походів, які, хоча і не були військовими, були важливим кроком у становленні релігійної ідентичности Європи. У всі часи традиції народної релігії існували в значній мірі незалежно від офіційних конфесій чи догматичної теології.
Починаючи з Середньовіччя, коли централізована римська влада зменшувалася в південній та центральній Європі, панування католицької церкви було єдиною послідовною силою у Західній Європі.[7] За епохи Середньовіччя 9-13 століття християнська ідея проникає в усі сфери суспільного життя, взявши під свій вплив філософію, науку та мистецтво[8].
Рухи в мистецтві та філософії, такі як гуманістичний рух епохи Відродження та схоластичний рух середньовіччя, були мотивовані прагненням з’єднати католицизм із грецькою думкою, приведеною християнськими паломниками.[4][7]
Культурний вплив
Західна культура протягом більшої частини своєї історії майже дорівнювала християнській культурі, і більшість населення Західної півкулі в цілому можна було б охарактеризувати як частину християнської культури. Поняття "Європа" та "Західний світ" тісно пов'язане з поняттям "християнство та християнський світ", багато хто навіть приписує християнство те, що воно є тією ланкою, яка створила єдину європейську ідентичність.[4][9]
Хоча західна культура містила кілька політеїстичних релігій у перші роки її існування в Греції та Римській імперії. Коли централізована римська влада зменшувалася, католицька церква була єдиною послідовною силою в Європі.[3] До епохи Просвітництва християнська культура керувала напрямом філософії, літератури, мистецтва, музики та науки.[3] Згодом християнські дисципліни відповідних мистецтв перетворилися на християнську філософію, християнське мистецтво, християнську музику, християнську літературу тощо.
Християнство мало суттєвий вплив на освіту, науку та медицину, оскільки церква створила основи західної системи освіти і була організатором заснування університетів у західному світі, оскільки університет, як правило, вважається інститутом, який має свої походження в середньовічній християнській обстановці. [10] Багато священнослужителів та християнських орденів, такі як єзуїти, зробили чималий вагомий внесок у розвиток науки. Цивілізаційний вплив християнства включає соціальний добробут, медицину, економіку, політику, архітектуру, літературу та сімейне життя.[11]
Хоча протестантська реформація була релігійним рухом, вона також мала сильний вплив на всі інші аспекти європейського життя: шлюб та сім'ю, освіту, гуманітарні та наукові науки, політичний та соціальний лад, економіку та мистецтво.