Координати 35°08′06″ пн. ш. 36°45′00″ сх. д. / 35.135° пн. ш. 36.75° сх. д. / 35.135; 36.75
Ха́ма[1] (араб. حماة, кириліз.: Хама́ — досл. «фортеця») — місто на березі річки Оронт в центральній частині Сирії, за 47 км на північ від міста Хомс та за 209 км від столиці країни, Дамаска. Головне місто однойменної мухафази.
Населення міста — 696 863 людей. Хама є п'ятою в списку найбільших міст Сирії за кількістю населення, після Дамаска, Алеппо, Хомса та Латакії.
Висота над рівнем моря — близько 270 м.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 28.3 °C (83 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 6.7 °С (44 °F).[2]
Важливий сільськогосподарський та промисловий центр Сирії, площа оброблюваних земель — 3680 км², що становить більше третини території мухафази. В місті розвинуті текстильна, харчова, цементна, металургійна промисловість.
Поселення в Хамі існували з часів неоліту та залізної доби. Починаючи як мінімум з сиро-хеттського періоду засвідчено найменування міста — Хамат, від якого походить його сучасна назва. Поряд з Дамаском Хама була центром арамейської держави. Згадується в Біблії як столиця ханаанського царства. Під час завоювання Македонією місто отримало грецьку назва Епіфанія (Єпіфанія). Пізніше перейшло під контроль Візантії. Завойоване арабами в 638 або 639.
Із 1108 по 1188 роки місто перебувало під контролем хрестоносців. В 1188 році Салах ад-Дін відвоював його. З 1299 року під контролем мамлюків. З початку XVI століття — у складі Османської імперії. Після Першої світової війни у складі Леванту під контролем Франції при мандаті Організації Об'єднаних Націй. З 1941 року — частина незалежної Сирії.
Різанина в Хамі (араб. مجزرة حماة) — трагічні події лютого 1982 року, коли збройні сили Сирії піддали бомбардуванню, а потім взяли штурмом місто Хама з метою придушити повстання ісламістів під керівництвом братів-мусульман.
За різними оцінками, від 17,000 до 40,000 осіб були вбиті (в тому числі 1000 солдат),[3], значні райони старого міста виявилися зруйновані.
Місто було місцем одного з найбільших протестних рухів під час сирійського повстання. Проте збройний конфлікт був мінімальним — переважно на ранніх стадіях збройного повстання — і місто залишалося під контролем урядової армії більшу частину війни.
4-6 грудня 2024 місто було захоплене повстанцями під час масштабного наступу сил опозиції, яке розпочалося 27 листопада.
Місто славиться своїми норіями (сьогодні в хорошому стані знаходяться 22 норії), що використовувалися для поливу садів, які відомі з 1100 р. до н. е.. Хоча історично колеса використовувалися для іригації, сьогодні вони мають, переважно, естетичні функції. Інша пам'ятка — палац Азема (Каср Азем) — заснований губернатором Дамаска Аземом. У місті також знаходиться Мечеть Нур ад-Дін.