Місто розташоване в північно-східній частині провінції, за 30 кілометрів на захід від річки Євфрат, на висоті 483 метрів над рівнем моря[1].
Манбідж розташований на відстані приблизно 74 кілометрів на північний схід від Алеппо, адміністративного центру провінції і на відстані 362 кілометрів на північний північний схід (NNE) від Дамаска, столиці країни. Найближчий цивільний аеропорт — Міжнародний аеропорт Алеппо, розташований в місті Алеппо[1].
Демографія
За даними останнього офіційного перепису1981 року, населення становило 30 812 осіб[2].
Динаміка чисельності населення міста по роках:
Уперше місто згадується у грецьких авторів під назвою Бамбіка. У Плінія, у праці «Природна історія», Бамбіка (автором наводиться і сирійська назва міста — Мабок) згадана як центр культу богині Атаргатис (Деркето)[5]. 53 року до н. е.. Ієраполіс, що став так називатися в період правління Селевка Нікатор, був розграбований військами Красса, що прямували в Парфію.
Місто було відновлене в VIII столітті, за наказом багдадського халіфа Харуна аль-Рашида і в протягом довгого часу за нього сперечалися візантійці, араби, хрестоносці та турки.
У місті мешкав засновник сирійської літературної мови, сирійський філософ, теолог-гностик і поет Бардесан.
Пам'ятки
На околицях Манбіджа розташовані руїни стародавнього сирійського міста Ієраполіса, колишнього центру Євфратської провінції Римської імперії.
Культ Атаргатіс
За Лукіаном у місті знаходився храм божества Атаргатіс, до якого двічі на рік приходили прочани, й проводили традиційні ритуали з жертвопринесеннями. Хлопчики жертвували своє перше волосся на бороді, дівчата — пасма волосся, часом відбувалися й жертвопринесення дітей. За Лукіаном, неподалік від храму знаходився став зі священними рибами, які підпливали до берега, коли їх гукали. Лукіан переказує, що спостерігав за однією з риб, яка ніби-то була зі щирого золота й на плавнику мала коштовну прикрасу.
53 року до н. е. багатий храм, як і все місто, були сплюндровані вояками Красса.