Стародавня історія Тартусу тісно пов'язана з історією стародавнього міста-островаАрвад, що знаходиться за 3,5 км від узбережжя. Це єдиний острів на Середземному морі, що належить Сирії. За часів фінікійців поселення на Арваді було великим і важливим.
Місто знаходилося в честі у імператора Костянтина через те, що населення Тартусу поклонялося Діві Марії. Вважається, що перша каплиця на її честь була побудована в Тартусі у III столітті. Через два століття землетрус зруйнував каплицю, але чудово уцілів вівтар. На честь цієї події хрестоносцями у 1123 році була побудована Церква Богоматері Тартуської. В ній і зберігається стародавній вівтар, який є об'єктом паломництва зі всього світу. Після відвоювання мусульманами міста, церква використовувалася як мечеть, а в османський період — як казарми. При французькому правлінні будівля була відреставрована і зараз там музей.
Певний час Тартус перебував під контролем тамплієрів, які вдосконалили оборонні споруди в місті і на острові Арвад. Саладін відвоював оточуючі міста у тамплієрів у 1188 році, а самі тамплієри наглухо закрилися в місті. Тим не менш, Тартус залишався під контролем тамплієрів до 1291 року, коли вони втекли на Арвад, де ще залишилися на 10 років. Одна з фортець хрестоносців, Маркаб, розташована поблизу сусіднього прибережного міста Баніяс, вона досі знаходиться в доброму стані.
Історичний центр Тартуса складається з більш сучасних будівель, побудованих на стінах і всередині стін фортеці часів хрестоносців, рів від якої досі відділяє старе місто від нового.
Клімат в Тартусі — субтропічний, середземноморський. Температура повітря влітку 30-35 ° C, взимку температура може опускатися до 5-10 ° C, а іноді — до нуля. Середньорічна кількість опадів — 1000 мм.
Населення Тартусу станом на 2009 рік становило 96 401 мешканців. Основна частка населення з 1990-х — алавіти — близько 70 %. Частка сунітів постійно скорочується: у 1935 році вона становила 68,5 %, в 1947-му — 50,6 %, зараз — менше ніж 30 %[2].
Тартус є важливим центром торгівлі в Сирії і одним з двох головних портів країни на Середземному морі. місто поєднується з рештою країни добре розвиненою мережею доріг і магістралей. Залізниця з'єднує Тартус з основними містами Сирії, хоча як пасажирський в експлуатації знаходиться тільки гілка Латакія-Тартус.
З початком та посиленням громадянської війни в Сирії в Тартус у масовому порядку перебираються прихильники Башара Ассада. Вважається, що у випадку якщо опозиція захопить Дамаск і сюди перебереться Ассад зі своїм оточенням, Тартус може стати столицею нової держави алавітів. Припускається, що якщо в Тарттус перебереться Башар Ассад то він може попросити притулку у російської військової бази або втекти за кордон на російському судні[3].
На території бригади ракетних катерів розташований також єдиний військовий об'єкт Російської Федерації[5] у «далекому зарубіжжі» — 720-й пункт матеріально-технічного забезпечення. 720 ПМТЗ створений для тилового і матеріально технічного забезпечення кораблів військово-морського флоту на бойовій службі в Середземному морі.
26 червня2013 року Росія тимчасово вивела весь військовий та цивільний персонал із Сирії для уникнення будь-яких інцидентів за участю російських військовослужбовців, які могли б викликати несприятливий політичний резонанс.
Пункт у Тартусі не є стратегічним для російського оперативного з'єднання ВМФ в Середземному морі, бо російські кораблі можуть поповнювати припаси в кіпрському порту Лімассол.