Термо́метр (заст. Тепломір)[1] (від грец.θερμός — тепло; грец.μετρέω — міряю) — прилад для вимірювання температури через перетворення тепла в покази або в сигнали. Існують різні види термометрів: рідинні, механічні, електричні, оптичні, газові, інфрачервоні. Частина термометра, яка перетворює теплову енергію у сигнал на основі іншого виду енергії, називається чутливим елементом або вимірювальним перетворювачем. Прилад може бути проградуйований у різних шкалах (шкала Цельсія, шкала Кельвіна, шкала Фаренгейта).
Ще Філон Візантійський та Герон Александрійський знали, що деякі речовини, зокрема повітря, здатні розширюватися і стискатися під впливом тепла, та описували дослід, у якому спостерігали переміщення межі поділу між повітрям і водою у пробірці, опущеній відкритим кінцем у ємність з водою[2].
Винахідником термометра часто називають Галілео Галілея[3], хоча у його власних творах немає опису цього приладу, але його учні, Неллі і Вівіані, засвідчили, що вже у 1597 він створив щось на зразок термобароскопа (термоскопа)[3].
Термоскоп виглядав як невелика порожниста скляна кулька з припаяною до неї скляною прозорою трубкою. Кульку нагрівали, а кінець трубки опускали у посудину з водою. Коли кулька охолоджувалася, тиск повітря у ній зменшувався, і вода в трубці під дією атмосферного тиску підіймалася на певну висоту. При зростанні температури і, відповідно, тиску повітря в кульці, рівень води в трубці опускався вниз. Недоліком приладу було те, що за ним можна було зробити висновок тільки про відносний ступінь нагрівання чи охолодження тіла, оскільки шкали у нього ще не було[4]. Крім того, рівень води у трубці залежав не тільки від температури, але і від атмосферного тиску, що викликало похибку вимірювання.
Галілей також виявив закономірність, що об'єкти (скляні кульки заповнені водно-спиртовими розчинами) з різною густиною можуть спливати і занурюватися на дно у воді при зміні ступеня нагрівання, яка покладена в основу принципу роботи термометра Галілея.
Перша схема термоскопа була опублікована в 1617 році Джузеппе Б'янчані (Giuseppe Biancani). Перше зображення шкали, що фактично перетворювала термоскоп у термометр належить Роберту Фладду (1638). Це була вертикальна трубка, з колбою на верхньому кінці і зануреним у воду другим кінцем. Рівень води в трубі залежав від розширення і стиснення повітря. Це конструкція, яку зараз можна назвати повітряним термометром[5].
Першими, хто запропонував встановити шкалу на термоскоп за різними версіями називають Джованні Франческо Сагредо (Giovanni Francesco Sagredo)[6] або Санторіо (Santorio)[7] в роках між 1611 та 1613.
Термін «термометр» (французькою) першим застосував 1624 у праці «La Récréation Mathématique» Jean Leurechon, котрий описав прилад із шкалою, що мала 8 поділок.[8]
Описані вище інструменти мали один суттєвий недолік: вони були одночасно і барометрами і на їх покази крім температури суттєвий вплив робив атмосферний тиск. Для вирішення цієї проблеми флорентійськими дослідниками термоскоп було перевернуто кулькою вниз, а в трубку наливалася вода (посудина з водою у цьому випадку вже була непотрібна). Дія цього приладу ґрунтувалася на тепловому розширенні, за точки відліку брали температури найжаркішого літнього і найхолоднішого зимового днів. Це був один з перших рідинних термометрів, покази якого не залежали від атмосферного тиску. Приблизно у 1654 році Фердинандо ІІ Медічі водяний термоскоп перетворив у спиртовий[8].
Термометри з рідиною описані вперше у 1667 р. у «Saggi di naturale esperienze fatte nell'Accademia del Cimento» («Нариси про природничо-науковому діяльності Академії дослідів»), де про них говориться як про предмети, які називають «Confia», давно виготовлені майстерними ремісниками, з розігрітого скла. Флорентійські термометри не тільки зображені в «Нарисах…», але збереглися у декількох примірниках до нашого часу в Галілеївському музеї, у Флоренції.
Багато інших вчених того часу експериментували з різними рідинами та конструкціями термометра. Однак, кожен винахідник і його термометр був унікальним, оскільки не було стандартної шкали вимірювання температур. У 1665 році Хрістіан Гюйгенс запропонував використовувати плавлення льоду і кипіння води як точки відліку ступеня нагріву, а в 1694 році Карло Ренальдіні (Carlo Renaldini) запропонував використовувати ці точки як опорні точки універсальної температурної шкали. У 1701 році Ісаак Ньютон пропонує шкалу на 12 поділок між температурою плавлення льоду і температура тіла людини. У 1703 р. Амонтоном у Парижі зробив спробу удосконалити повітряний термометр, вимірюючи не розширення, а збільшення пружності повітря, приведеного до одного й того ж об'єму при різних температурах підливанням ртуті у відкрите коліно; барометричний тиск та його зміни при цьому враховувалися. Нулем такої шкали повинна була служити температура, при якій повітря втрачає всю свою пружність (тобто сучасний абсолютний нуль), а другою постійною точкою — температура кипіння води. Вплив атмосферного тиску на температуру кипіння ще не був відомий Амонтону, а повітря у його термометрі не було звільненим від водяної пари; тому за його даними абсолютний нуль знаходився при −239,5° за шкалою Цельсія.
Нарешті в 1724 році Даніель Габріель Фаренгейт запроваджує температурну шкалу яка у подальшому, дещо у скоригованому вигляді, отримала його ім'я. Він міг цього досягти, використовуючи при виготовленні термометрів ртуть (яка має високий коефіцієнт теплового розширення), що забезпечило відповідну точність та відтворюваність вимірювання температури і привело у кінцевому рахунку до загального визнання. У 1742 році шведський фізик Андерс Цельсій запропонував шкалу з нулем в точці кипіння води і 100 градусів у точці плавлення льоду[9], і ця шкала, хоча в оберненому вигляді, тепер носить його ім'я[10]. Зручнішою виявилася «перевернута» шкала, на якій температура танення льоду позначили 0°С, а температуру кипіння 100°С. Таким термометром вперше користувалися шведські вчені: ботанік К. Лінней і астроном М. Штремер. Цей термометр набув найбільшого поширення.
Роботи Реомюра в 1736 р. хоча і повели до встановлення 80° шкали, але були скоріше кроком назад проти того, що зробив уже Фаренгейт: термометр Реомюра був громіздкий, незручний у користуванні, а спосіб поділу на градуси був неточним і незручним.
Після Фаренгейта, Цельсія і Реомюра виготовлення термометрів потрапило до рук ремісників, оскільки термометри стали предметом торгівлі.
У 1848 р. англійський фізик Вільям Томсон (лорд Кельвін) довів можливість створення абсолютної шкали температур, нуль якої не залежить від властивостей води або речовини, що заповнює термометр. Точкою відліку за шкалою Кельвіна послужило значення абсолютного нуля: — 273, 15 °С. При цій температурі припиняється тепловий рух молекул. Отже, стає неможливе подальше охолодження тіл.
Види термометрів
Жоден термометр не вимірює власне температуру, а лише зміну фізичних характеристик матеріалів, пов'язану з підвищенням або пониженням температури. Усі відомі прилади для вимірювання температури можна розділити на групи: контактні, безконтактні, електроконтактні.
Контактні термометри
Прикладами змін фізичних характеристик матеріалів, що використовуються у контактних термометрах можуть служити:
Кімнатний спиртовий термометр виробництва ПрАТ «Склоприлад»
Принцип роботи і класифікація
Робота рідинних термометрів базується на використанні теплового розширення рідини залитої у скляну трубку, (зазвичай це етиловий спирт, толуол, гас, пентани або ртуть). При зміні температури середовища, з яким термометр перебуває у безпосередньому контакті, стовпчик рідини змінює свою довжину у трубці. Основними елементами конструкції термометра є резервуар, заповнений рідиною і з припаяним до нього капіляром і шкала. Конструктивно вони поділяються на паличкові або з вкладеною шкалою, за формою — прямі або кутові. У паличкових термометрах шкала розміщується безпосередньо на поверхні товстостінного капіляра. У термометрів із вкладеною шкалою капіляр і пластина шкали укладені в захисну оболонку, припаяну до резервуару.
Допустимі похибки вимірювання технічних термометрів не повинні перевищувати однієї поділки шкали. Так, при ціні поділки 1 °C, Δ=±1 °C.
Для інших термометрів похибка може перевищувати ціну поділки. Так, наприклад, лабораторні термометри з ціною поділки 0,01 °C мають допустиму похибку вимірювання Δ=±0,03 °C .
Скляні термометри є одними з найточніших засобів вимірювання температури.
Сучасні рідинні термометри
У зв'язку із забороною застосування ртуті в багатьох областях діяльності ведеться пошук альтернативних наповнень для побутових термометрів. Наприклад, такою заміною може стати сплав галінстан[11].
Переваги рідинних термометрів: мають високу точність, низьку вартість і прості в експлуатації.
Недоліками таких термометрів є: покази важко прочитати, неможливість автоматичного запису, передачі показів на відстань та неможливість ремонту.
Діапазон вимірювання становить від −40 °C до +40 °C , а ціна поділки від 0,01 °C до 1 °C (для ртутних медичних термометрів ціна поділки становить 0,1 °C).
Термометри на основі біметалевої пластинки
Термометр на основі біметалевого елементу.
Термометри біметалічного типу діють за тим же принципом, що і рідинні, але як датчик (чутливий елемент) зазвичай використовується спіраль або стрічка з біметалу — біметалева пластина. Для виготовлення пластин використовуються сплави, що мають значну різницю коефіцієнту теплового розширення. Один кінець стрічки, як правило, нерухомо закріплений у корпусі пристрою, а інший — переміщується в залежності від температури пластини.
Манометричні термометри — прилади для вимірювання температури, що включають в себе чутливий елемент (термобалон) і показуючий пристрій, які з'єднані капілярною трубкою і заповнені робочою речовиною. Принцип дії базується на зміні тиску робочої речовини у замкненій системі термометра в залежності від температури.
Манометричні термометри залежно від виду робочої речовини, яка заповнює термосистему, поділяються на газові, рідинні і конденсаційні.
Газові манометричні термометри використовуються для вимірювання температур від −200 °C до 600 °C. Як робоче тіло застосовується азот.
Рідинні манометричні термометри призначені для вимірювання температур від −150 °C до 300 °C. Як робоче тіло, що заповнює термосистему, застосовують ртуть, пропіловий спирт, метаксилол. Рідинні манометричні термометри так само як і газові мають лінійну шкалу.
Конденсаційні манометричні термометри призначені для вимірювання температур від −50 °C до 300 °C. Термобалон термометра приблизно на ¾ заповнений рідиною з низькою температурою кипіння (наприклад, фреон, пропілен, ацетон), над якою є насичена пара цієї рідини. Кількість рідини в термобалоні повинна бути такою, щоб при максимальній температурі не вся рідина переходила в пару. Тиск у термосистемі конденсаційного термометра буде дорівнювати тиску насиченої пари робочої рідини, який залежить від температури, при якій знаходиться робоча рідина, тобто температури вимірюваного середовища. Ця залежність тиску насиченої пари від температури має нелінійний характер.
Газові і рідинні манометричні термометри мають клас точності 1; 1,5 і 2,5, а конденсаційні — 1,5; 2,5 і 4.
Двопровідникова схема підключення чутливого елемента термометра опору (термопари)
Конструкція термометра опору ґрунтується на давачі, електричний опір чутливого елемента (сенсора) якого залежить від температури. Може виконуватись з металевого чи напівпровідникового матеріалу. В останньому випадку його називають термістором.
Матеріали, що використовуються для виготовлення чутливих елементів (первинних перетворювачів) технічних термометрів опору, повинні відповідати вимогам стабільності та лінійності градуювальної характеристики, відтворності, хімічної стійкості, жароміцності та ін. Для виготовлення чутливих елементів термометрів опору застосовуються мідь, платина і нікель. Окрім металів застосовують також напівпровідники: германій, оксиди міді, марганцю, кобальту, титану та їх суміші. Вони мають великі від'ємні температурні коефіцієнти опору, тому з них можна виготовляти малогабаритні чутливі елементи термоперетворювачів опору.
Термоперетворювачі опору випускаються для вимірювання температур у діапазоні від −260 °C до 1100 °C. У таких виконаннях: занурювальні і поверхневі, стаціонарні і переносні, негерметичні і герметичні; звичайні, пилозахищені, водозахищені, вібростійкі, вибухобезпечні, захищені від агресивних середовищ та інших зовнішніх впливів, середньої і великої інерційності.
Існує три схеми включення давача у вимірювальне електричне коло: 2-, 3- і 4-провідникова.
До переваг термометрів опору необхідно зарахувати високу точність і стабільність характеристики перетворення, можливість вимірювати кріогенні температури.
До недоліків необхідно — великі розміри чутливого елементу, що не дає можливості вимірювати температуру в точці об'єкту чи середовища (діаметр оболонки чутливого елемента 6…20 мм, довжина 50…180 мм) та необхідність додаткового джерела живлення.
Робота термоелектричних термометрів базується на тому, що чутливим елементом є термопара (контакт між металами з різною електронегативністю створює контактну різницю потенціалів, яка залежить від температури).
Термоелектричні термометри мають дуже широкий діапазон вимірювання — від −200 °C до 2200 °C (короткочасно до 2500 °C), можуть вимірювати температуру у точці об'єкта або вимірюваного середовища, мають малі габаритні розміри — від 0,5 мм (великі діаметри захисних оболонок визначаються вимогами механічної і термічної міцності). Термоелектричні термометри відрізняються достатньо високою точністю і стабільністю характеристик перетворення, хоча вони і поступаються трохи за цими показниками термоперетворювачам опору.
До числа недоліків необхідно віднести необхідність використання спеціальних термоелектродних провідників для підключення перетворювачів до вимірювального приладу і необхідність стабілізації або автоматичного введення поправки на температуру вільних кінців.
До матеріалів, які використовуються для виготовлення чутливих елементів термоелектричних термометрів, ставляться такі ж вимоги, як і для термометрів опору. У наш час[коли?] застосовуються стандартні термоелектричні термометри: мідь-копелеві, мідь-міднокопелеві, залізо-міднонікелеві, хромель-копелеві, хромель-алюмелеві та інші.
Для вимірювання термо- ЕРС термоелектричних термометрів найбільшого поширення набули магнітоелектричні мілівольтметри і потенціометри — автоматичні і з ручним керуванням. Мілівольтметри для вимірювання е.р.с. можуть бути показуючими, самопишучими і регулюючими з класами точності 0,2; 0,5; 1,0 і 1,5. Потенціометри істотно підвищують точність вимірювання термо- е.р.с. Автоматичні потенціометри для вимірювання термо-ЕРС випускаються показуючими і самопишучими, одно- і багатоточковими. Запис показів здійснюється на стрічковому або дисковому діаграмному папері, або у пам'ять ЕОМ.
Безконтактні термометри
Пірометр, що працює в діапазоні інфрачервоного випромінюванняЗображення житлового будинку у тепловізорі
Оптичні термометри дозволяють реєструвати температуру завдяки зміні рівня світності, спектру та інших параметрів при зміні температури. Наприклад, інфрачервоні вимірювачі температури тіла.
Безконтактні засоби вимірювання температури поділяються на: пірометри, тепловізори і радіометри.
Пірометри
Пірометр — прилад для безконтактного вимірювання температури непрозорих тіл за їх випроміненням в оптичному діапазоні спектру. Принцип дії полягає на вимірюванні потужності теплового випромінення об'єкту вимірювання.
Тепловізор — оптико-електронний прилад для візуалізації температурних полів та вимірювання температури. Переважно працює в інфрачервоній частині електромагнітного спектру — теплові зображення утворюється завдяки зміщенню максимумів спектрів власного випромінювання тіл під час їх нагрівання у короткохвильову область.
Радіометром (пірометр повного випромінювання) вимірюють радіаційну температуру тіла. Принцип роботи таких термометрів базується на використанні закону Стефана-Больцмана. Радіометр оснащений оптичною системою, яка збирає промені від нагрітого тіла на теплоприймачеві (сенсорі). Теплоприймачем зазвичай є термоелектрична батарея або терморезистор, а вимірювальним приладом служать мілівольтметри, автоматичні потенціометри чи збалансовані мости.
В наш час термометри є поширеними по всьому світі і мають дуже точні шкали.
Марио Льоцци История физики. — М.:Мир. — 1970. — 464с.
Цюцюра С. В. Метрологія, основи вимірювань, стандартизація та сертифікація: Навч. посібник для вузів / С. В. Цюцюра, В. Д. Цюцюра. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2005. — 242 с. — (Вища освіта XXI століття). — ISBN 966-8148-67-3
For the municipality, see São Filipe, Cape Verde (municipality). Settlement in Fogo, Cape VerdeSão FilipeSettlementSquare in São FilipeSão FilipeCoordinates: 14°53′42″N 24°29′53″W / 14.895°N 24.498°W / 14.895; -24.498CountryCape VerdeIslandFogoMunicipalitySão FilipeCivil parishNossa Senhora da ConceiçãoElevation77 m (253 ft)Population (2010)[1] • Total8,122Postal code8220ID82203 São Filipe (Portuguese for Saint Phi...
الحركة الجمهورية البلد كولومبيا تعديل مصدري - تعديل يفتقر محتوى هذه المقالة إلى الاستشهاد بمصادر. فضلاً، ساهم في تطوير هذه المقالة من خلال إضافة مصادر موثوق بها. أي معلومات غير موثقة يمكن التشكيك بها وإزالتها. (أغسطس 2021) هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قلي...
Петро Вільговськийангл. Peter Wilhousky Народився 6 липня 1902(1902-07-06)[1][2]ПассейкПомер 4 січня 1978(1978-01-04)[1][2] (75 років)Норволк·ракПоховання Православний цвинтар Святих Петра і Павла, Гіллсборо, Нью-ДжерсіКраїна СШАНаціональність українецьДіяльність диригент, к
Hydroelectric power plant in Latvia This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Riga Hydroelectric Power Plant – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (March 2008) (Learn how and when to remove this template message) Dam in SalaspilsRiga Hydroelectric Power PlantRiga Hydroelectric Power PlantLocati...
Jörg Steinert (l.) mit Klaus Wowereit (2012) Jörg Steinert (* 10. Februar 1982 in Zwickau[1]) ist ein deutscher Bürgerrechtler. Er war der langjährige Geschäftsführer des Lesben- und Schwulenverbandes Berlin-Brandenburg (LSVD). Leben Steinert ist Diplom-Politologe. Von 2008 bis 2011 war er Bundesjugendbeauftragter des LSVD und von 2012 bis 2014 Mitglied im Aufsichtsrat des Fußballvereins Türkiyemspor Berlin.[2] Jörg Steinert unterstützt verschiedene gesellschaftspoli...
Sint-Martinuskerk De Sint-Martinuskerk is de parochiekerk van Kerkom-bij-Sint-Truiden, gelegen aan de Kerkstraat. Gebouw Deze bakstenen kerk werd vergroot in 1885 in neoclassicistische stijl en kreeg toen zijn huidige aanzicht. Het koor is uit het eerste kwart van de 18e eeuw. In het schip zijn nog laatgotische fragmenten aanwezig. In 1975 brandde de kerk af, waarbij enkel de buitenmuren van de toren, het schip en het koor bleven gespaard. De kerk werd weer hersteld. Het is een in baksteen ui...
National rugby union team This article is about the men's team. For the women's team, see Czech Republic women's national rugby union team. Czech RepublicUnionCzech Rugby UnionHead coachMiroslav Němeček and Pavel PalaCaptainMarek Loutocký First colours Second colours World Rugby rankingCurrent35 (as of 16 January 2023)First international Czechoslovakia 5–21 Romania (22 May 1927) Andorra 6–3 Czech Republic (15 May 1993)Biggest win Czech Republic 95–5 Croatia...
Para la nueva estación ferroviaria, véase Terminal Ferroautomotora de Chascomús. Chascomús Antigua estación de Chascomús en 2014.UbicaciónCoordenadas 35°34′15″S 58°00′57″O / -35.5709, -58.0159Dirección Belgrano 300Municipio ChascomúsLocalidad ChascomúsDatos de la estaciónPunto kilométrico 113,8 (desde Plaza Constitución)Altitud 15 m s. n. m.Inauguración 14 de diciembre de 1865[1] (157 años)Clausura 19 de diciembre de 2014 (8 años)N.º...
Metro station in Yokohama, Japan B04Nakada Station中田駅 Yokohama Municipal Subway stationEntrance No.2General informationLocationNakada-Minami 3-1-5, Izumi, Yokohama, Kanagawa（横浜市泉区中田南三丁目1-5）JapanOperated byYokohama City Transportation BureauLine(s) Blue LineOther informationStation codeB04HistoryOpened29 August 1999; 24 years ago (1999-08-29)Passengers20088,094 daily Services Preceding station Yokohama Municipal Subway Following station TatebaB...
Species of mammal Pygmy killer whale Pod of pygmy killer whales off of Guam Size compared to an average human Conservation status Least Concern (IUCN 3.1)[1] CITES Appendix II (CITES)[2] Scientific classification Domain: Eukaryota Kingdom: Animalia Phylum: Chordata Class: Mammalia Order: Artiodactyla Infraorder: Cetacea Family: Delphinidae Genus: FeresaJ. E. Gray, 1870 Species: F. attenuata Binomial name Feresa attenuata(J. E. Gray, 1874) Range of th...
Indian choreographer For the social activist, see Mohua Mukherjee. Mahua MukherjeeOccupation(s)Dancer, researcherCareerDancesGaudiya Nritya Mahua Mukherjee[Note] is an exponent of the Indian classical dance form Gaudiya Nritya.[1] She is a researcher and teacher at Rabindra Bharati University and Dean of the faculty of fine arts as of January 2014[update].[2][3] Along with her husband Amitava Mukherjee, she has been reviving the dance style through her car...
Pacific CommunityPeta anggota SPC tahun 2016Lokasi MarkasNouméa, Kaledonia BaruKeanggotaan 27 negara dan wilayah Amerika Serikat Australia Britania Raya Federasi Mikronesia Fiji Guam Kaledonia Baru Kiribati Kepulauan Cook Kepulauan Mariana Utara Kepulauan Marshall Kepulauan Pitcairn Kepulauan Solomon Nauru Niue Palau Papua Nugini Prancis Polinesia Prancis Samoa Samoa ...
American professional wrestler Johnny SwingerSwinger in 2011Birth nameJoseph DorganBorn (1975-07-03) July 3, 1975 (age 48)[1]Niagara Falls, New York, US[2]FamilyTony Parisi (uncle)Websitehttp://swingtimewrestling.comProfessional wrestling careerRing name(s)Swing Man Johnny Hollywood Swinger[2]Johnny Paradise[2]Johnny Parisi[1]Johnny Swinger[2]Swinger[2]Billed height5 ft 10 in (1.78 m)[1]Billed weight250 l...
Mirosław Czech in 2019 Mirosław Czech (Ukrainian: Мирослав Чех, Polish: Mirosław Czech; 16 December 1962, Wałcz) — Polish politician and journalist of Ukrainian origin, the deputy of the Sejm II and III convocations. In 1987 he graduated from the Faculty of History Warsaw University. By profession a journalist, worked as an editor of the publishing house Tyrsa in Warsaw and in 1990-1995 — chief editor of Zustriczi (mean ″meetings″). In 1993-2001 was elected II and III c...
Four layer semiconductor diode For the Shockley Diode Equation, see Diode § Shockley diode equation. Not to be confused with Schottky diode. Shockley diodeInventedWilliam ShockleyPin configuration Anode and CathodeElectronic symbol A sculpture representing a Shockley 4-layer diode, on the sidewalk in front of the new building at 391 San Antonio Rd., Mountain View, California, which was the original site of the Shockley Semiconductor Laboratories where the first silicon device work ...
Cet article est une ébauche concernant le jeu vidéo. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) (voir l’aide à la rédaction). Si ce bandeau n'est plus pertinent, retirez-le. Cliquez ici pour en savoir plus. Cet article ne cite pas suffisamment ses sources (février 2021). Si vous disposez d'ouvrages ou d'articles de référence ou si vous connaissez des sites web de qualité traitant du thème abordé ici, merci de compléter l'article en donnant les ré...
Pour les articles homonymes, voir Forges. Forges La mairie. Blason Administration Pays France Région Île-de-France Département Seine-et-Marne(Melun) Arrondissement Provins Intercommunalité Communauté de communes Pays de Montereau Maire Mandat Romain Senoble 2020-2026 Code postal 77130 Code commune 77194 Démographie Gentilé Forgeois Populationmunicipale 421 hab. (2021 ) Densité 32 hab./km2 Géographie Coordonnées 48° 25′ 06″ nord, 2° 57′ 40...
