Прикладні засади гідрометеорології в будь-якій країні реалізують національні метеорологічні та гідрологічні служби, які займаються гідрометеорологічною діяльністю.
В Україні термін «національна гідрометеорологічна служба» стосовно колишньої гідрометслужби України вперше офіційно з'явився в Законі України «Про гідрометеорологічну діяльність» (1999 рік)[1]. Він цілком відповідає термінології Всесвітньої метеорологічної організації, яка об'єднує понад 190 країн і координує діяльність «національних метеорологічних і гідрологічних служб» (НМГС)[2], не залежно від їх автентичних назв і відомчої підпорядкованості в кожній країні.
Гідрометеорологічна діяльність — діяльність національної гідрометеорологічної служби, інших юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб, спрямована на здійснення спостережень за гідрометеорологічними умовами (на річках, озерах, морях), геофізичними процесами в атмосфері, аналізу й узагальнення отриманих даних, активних впливів на гідрометеорологічні процеси, забезпечення гідрометеорологічною інформацією, прогнозами і попередженнями про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явищаорганів державної влади, органів місцевого самоврядування, населення, а також гідрометеорологічне обслуговування заінтересованих юридичних та фізичних осіб[1].
Гідрометеорологічні спостереження
Основою практичної гідрометеорології є державна система гідрометеорологічних спостережень — комплексна багаторівнева спостережно-інформаційна система, призначена для проведення систематичних спостережень за гідрометеорологічними умовами (на річках, озерах, морях), станом атмосфери, забрудненнядовкілля (забруднення вод, повітря) під впливом природних і антропогенних факторів та забезпечення споживачів інформацією про їх фактичний та очікуваний стан[1].
Важливою функцією гідрометеорологічних організацій є гідрометеорологічне забезпечення — діяльність органів національної гідрометеорологічної служби, спрямована на обов'язкове і систематичне доведення гідрометеорологічної інформації загального користування, а також термінової гідрометеорологічної інформації до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та населення[1].
Вищі навчальні заклади
У вищих навчальних закладах ведеться підготовка фахівців спеціальності «Науки про Землю»[4] за освітньо-професійними програмами з гідрології та метеорології, що мають гідрометеорологічну спрямованість, зокрема в:
Виходять періодичні наукові видання: «Український гідрометеорологічний журнал», «Наукові праці Українського гідрометеорологічного інституту», «Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія», «Праці Центральної геофізичної обсерваторії».