Село розташоване на правому березі річки Кальміус за 25 кілометрів від райцентру (автошлях Т 0508) та за 20 кілометрів від залізничної станції Каракуба.
Неподалік від села розташований природний заповідник Кальміуський.
Історія
Засновано у 1778[2] році (за іншими даними у червні-липні 1780[3]) греками-урумами, переселенцями із кримських сіл Ласпі, Алсу та Качі-Кальєн та іншими.
Наприкінці 1960-х років у селі проживало 1214 осіб. Тоді ж тут знаходилася центральна садиба колгоспу «Авангард» із загальною площею орної землі 3946 га. Вирощувався переважно соняшник і зернові культури, також було розвинуте вівчарство, птахівництво, м'ясо-молочне тваринництво. У Староласпі діяли середня школа, клуб, бібліотека, дитячий комбінат, лікарня і пологовий будинок[8].
На території села було виявлено залишки двох послень доби бронзи та скіфських часів, досліджено кочівницькі поховання IX—XIII століть[8].
Війна на сході України
Під час війни на сході України село потрапило до зони бойових дій. Протягом ночі з 1 на 2 вересня 2014 року під Староласпою велися напружені бої Національної гвардії України з підрозділами збройних сил РФ та проросійськими збройними формуваннями[9].
Уночі з 7 на 8 січня 2015 року українські сили — підрозділ 72-ї ОМБР — знищили двох бойовиків — в групі близько 10 осіб намагалися прорватися біля Староласпи. Решта терористичного загону відступила на окуповану територію[10].
↑Географическо-статистическій словарь Россійской Имперіи, Том 3, Императорское русское географическое общество под. ред. П. П. Семёнова-Тянь-Шанского. 1867. с.16
Географическо-статистическій словарь Россійской Имперіи, Том 3, Императорское русское географическое общество под. ред. П. П. Семёнова-Тянь-Шанского. 1867. с.16 [1]
Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.