Село відоме з 1511 р. і колись називалось Борисова Воля. У документах XVI століття його називали ще інакше — Ровень (від назви тутешньої річки) або Розлуч (за назвою гори). Відтак у XVIII столітті назва Борисова Воля зовсім зникає.
У 1730 році селяни поскаржились до Самбірського комісарського суду на посесора, який захопив людське поле. Проте суд зайняв позицію пана.
З невеликим загоном опришків у Розлучі 1744 року побував Олекса Довбуш. Тож на його честь названо джерело в урочищі Бринівки — Довбушева Криниця.
У 1905 р. через село проклали залізничну колію, яка з'єднувала Львів з Ужгородом.
До Другої світової війни завдяки своєму розташуванню і кільком мінеральним джерелам село славилось як курорт. На північній околиці на схилі пагорба був влаштований досить великий трамплін для занять гірськолижним спортом.
Одразу після війни у межах примусової колективізації селян зігнано до тутешнього новоствореного відділення яворськогорадгоспу «Комсомолець». У радянські часи вся курортна інфраструктура занепала, і лише недавніми роками Розлуч почав відновлювати колишню славу відпочинкової місцини.
Дерев'яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці спорудив у 1876 році майстер Гаврило Роман з села Багнуватого. Будівлю відновлювали 1923 року. Церква складається з трьох квадратних об'ємів. Вівтарем спрямована на схід. Увінчують храм основні зруби пірамідальні наметові верхи з п'ятьма заломами над навою і чотирма над вівтарем і бабинцем. Стіни вкриті вагонкою. Храм належить до ПЦУ[3].
У радянські часи в селі діяло відділення радгоспу, у власності якого було 787 га сільгоспугідь, з них 385 га орної землі та 209 га пасовищ. Окрім того, у селі було власне лісництво.
Тут функціонує декілька будинків відпочинку, є два колишні піонерські табори, дві туристичні бази. Активно розвивається зелений туризм, є гірськолижний підйомник.
Школа, інтернат на 80 осіб, бібліотека (6600 книг), два ФАПи, поштове відділення.
У населеному пункті розвинена туристична інфраструктура. Вона презентована готелем «Собінь», відпочинковий комплекс «Карпатський замок», туристичний комплекс «Карпати», на межі з селом Ясениця-Замкова туристична база «Бойківчанка», котедж «Карпатський».
Окрім того, для відпочинку у селі призначена пасіка «Медова»[4].
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)