Обеліск

Луксорський обеліск на площі Конкорд у Парижі

Обелі́ск (грец. ὀβελίσκος[1], зменшувальна форма від ὀβελός — «рожен», «цвях», «загострений стовп»[2]) — монументальний гранчастий стовп, який звужується доверху і закінчується на вершині пірамідою. Зазвичай встановлюється як декоративний мотив чи пам'ятник.

Його форма походить від давньоєгипетських храмів на честь бога Сонця Ра. Обеліски широко використовувались у європейській архітектурі з Нового часу як домінанти міського середовища, а також як меморіальні пам'ятки. Зазвичай мали чотиригранну форму, нерідко встановлювались на постаментах і п'єдесталах, прикрашались гербами, дошками з присвятними написами.

Первісно будувалися стародавніми єгиптянами та називалися tekhenu, греки використовували грецький термін obeliskos для їх опису, і це слово перейшло в латинську та зрештою в інші мови[3]. Стародавні обеліски були монолітні і складались з одного каменю; більшість сучасних обелісків зроблені з кількох каменів[4].

Зараз вже неможливо з'ясувати, чи були перші обеліски фалічним символом родючості чи своєрідною кам'яною віссю світу.

Див. також

Примітки

  1. ὀβελίσκος. Liddell, Henry George; Scott, Robert; A Greek–English Lexicon at the Perseus Project.
  2. οβελός in Liddell and Scott.
  3. Baker, Rosalie F.; Baker, Charles (2001). Ancient Egyptians: People of the pyramids. Oxford University Press. с. 69. ISBN 978-0195122213. Процитовано 10 березня 2014. Tekhenu egyptian
  4. Befreiungskriege (Gertraudenfriedhof) | Halle im Bild. www.halle-im-bild.de. Процитовано 23 січня 2023.

Джерела

Посилання