У 1868 році начальник Російської духовної місії в Єрусалимі архімандрит Антонін (Капустін) придбав ділянку землі, на якій зростав виявлений їм Мамрійський дуб[3].
Недалеко від древньої святині у 1874 році стараннями отця Антоніна був побудований кам'яний двоповерховий будинок для паломників[4]. Місце стало залучати російських паломників, і поступово площа володінь Російської духовної місії розширювалася[5].
Через складну ситуацію в місті, де проживали переважно мусульмани, питання про будівництво храму було підняте лише у 1904 році начальником Російської духовної місії архімандритом Леонідом (Сенцовим)[ru]. З 1906 по 1914 рік місія намагалася отримати турецький фірман на будівництво та освячення храму[4]. У 1914 році тут збудовано храм Святих праотців — останній російський храм Святої Землі, зведений до перевороту 1917 року[3].
На початку 1920-х років, після того, як зв'язок з Російською Церквою на батьківщині перервався, ділянка з усіма будівлями (разом з Російською духовною місією) перейшла у відання Російської церкви закордоном.
Поблизу з монастирем збудовано готель для прочан. Це місце залишається популярним центром паломництва. Його традиція — святкування Свяої Літургії у Дуба Авраама на третій день після Свята Святої Трійці. Ця літургія святкується в цьому місці і сьогодні, хоча з часом дуб помер.
Примітки
↑Святая земля: Исторический путеводитель по памятным местам Израиля, Египта, Иордании и Ливана / ред. М. В. Бибиков. — М., 2000. — С. 114.(рос.)
P. Paszkiewicz, W służbie Imperium Rosyjskiego 1721—1917. Funkcje i treści ideowe rosyjskiej architektury sakralnej na zachodnich rubieżach Cesarstwa i poza jego granicami, Warszawa 1999, Warszawa, Instytut Sztuki PAN, ISBN 83-85938-13-3(пол.)
