Оли́вна гора́ (івр.הַר הַזֵּיתִים, Гар га-Зейтім) у релігійній християнській традиції також Елеонська гора́ — один з історичних пагорбів Східного Єрусалима, неодноразово згадуваний у Біблії та Євангеліях; здавна відоме місце, на якому нині знаходяться юдейські та християнські святині.
На пагорбі справіку ростуть оливи, завдяки яким гора отримала свою назву.
Оливкова гора насправді являє собою не окремий пагорб, а височину, що тягнеться з півночі на південь вздовж східного муру Старого міста Єрусалима вбік від Кедронської долини, що має декілька окремих вершин. Власне Оливковою горою називається са́ме південна вершина, тоді як північна вважається окремою горою, відомою як Гора Скопус (івр.הַר הַצּוֹפִים, Гар га-Цофім), на якій розташований кампусЄврейського університету.
Висота безпосередньо Оливкової гори — 793 м над рівнем моря.
Ближче до вершини і фактично навпроти Старого міста, а також трохи на захід розташований один з найстаріших і найшанованіших єврейських цвинтарів, який займає доволі значну площу. Бути похованим тут вважається великою честю від усього ізраїльського та єврейського народу. Зараз тут міститься близько 150 тисяч могил — багатьох єврейських просвітників, філософів і релігійних діячів, вояків, що загинули у Війні за незалежність (1948—49 роки) та Шестиденній війні, деякі з могил приписуються ще старозавітним персонажам. Адже за свідченнями з катакомб арабського кварталу Шілоах захоронення на Оливковій горі почали робити ще в добу Першого Храму, поступово зсуваючись на північ — від давнішого періоду також збереглись гробниця Захарії бен Єгуди (Яд Авшалом), печера з 36 поховальними нішами — могилами пророків Огія (Хаггея), Малахії, Захарії тощо.
Зліва від дороги на вершину гори розташована францисканськаЦерква Сліз Господніх на місці, де, за переказом, Ісус оплакував неминуче сплюндрування Єрусалима.
Ще вище, вже на горі пагорбу, розмістились корпуси одного з найпрестижніших міських готелів «Інтерконтиненталь».
Вже на вершині Оливкової (Єлеонської) гори міститься восьмикутна каплиця — Храм Вознесіння, зведена на місці Вознесіння Христа, закладена ще за часів хрестоносців, у якій, за переказом, зберігається брила з відбитком Христової ступні. Навпроти розташований жіночий православний монастир з Вознесенською церквою у візантійському стилі, біля якого здіймається у небо біла дзвіниця, відома як «Руська свічка» (заввишки 64 м). З іншої сторони території каплиці розташований монастир кармелітів до якого належить Церква "Отче наш" у якій молитву Отче наш можна прочитати на керамічних плитках 140 мовами у тому числі і українською[1]. Тут Ісус Христос навчав своїх учнів молитися. На цьому місці з часів імператриці Олени знаходилася Базиліка Елеони побудована разом з Храмом Гробу Господнього та Храмом Різдва Христового у Вифлеємі.
Панорама верхівки Оливкової гори з боку Єврейського цвинтаря: на фото добре видно частину Єврейського цвинтаря, корпуси «Інтерконтиненталю» і «Руську свічку»
На протилежному боці Оливкової гори міститься арабське село Віфанія. Біля підніжжя з цього боку — руїни будинків, у яких, вважається, жили Лазар і Сімеон Прокажений, яких відвідував Христос. Неподалік від руїн — печера-гробниця святого Лазаря, а вже трохи в стороні — жіночий православний монастир святого Лазаря.