Паратгормон

Паратгормон
Структура білка паратгормону
Ідентифікатори
Символ	PTH
Інші символи	PTH1
Код АТХ	P01270
Entrez	5741
OMIM	168450
PDB	1BWX, 1ET1, 1FVY, 1HPH, 1HPY, 1HTH, 1ZWA, 1ZWB, 1ZWD, 1ZWE, 1ZWF, 1ZWG, 2L1X, 3C4M : 1BWX, 1ET1, 1FVY, 1HPH, 1HPY, 1HTH, 1ZWA, 1ZWB, 1ZWD, 1ZWE, 1ZWF, 1ZWG, 2L1X, 3C4M
RefSeq	NM_000315.2
UniProt	P01258
Інша інформація
Локус	Хр. 11 p153

Паратгормон або паратиреоїдний гормон (ПТГ) — біологічно активна речовина, гормон, що секретується головними клітинами паращитоподібної залози. Основна дія цього гормону полягає у підвищенні концентрації кальцію в плазмі крові, на відміну від кальцитоніну, що знижує його. Дія ПТГ відбувається переважно внаслідок впливу на ПТГ-рецептор 1 (розташовані в клітинах нирки та кісток) та ПТГ-рецептор 2, який розміщений переважно в центральній нервовій системі, підшлунковій залозі та плаценті.

Загальна характеристика

ПТГ секретується у вигляді поліпептиду, що містить 84 амінокислоти з молекулярною масою 94 кДа. Період напіврозпаду становить 4 хвилини.

Функція

Регуляція рівня кальцію в крові

Регуляція обміну кальцію в організмі людини.^[1] Роль ПТГ показана синім кольором.

ПТГ регулює рівень кальцію в крові завдяки впливу на наступні тканини:^[2]

Тканина	Ефект
Кістка	Підсилює вивільнення кальцію, а також фосфатів, з його депо в кістках.[3] Резорбція кістки — це нормальне фізіологічне руйнування кістки остеокластами, робота яких опосередковано стимулюється ПТГ, оскільки остеокласти не мають рецепторів ПТГ.
Нирка	ПТГ підсилює реабсорбцію кальцію та магнію в дистальних канальцях нирки, що потрапляє до нирок внаслідок дії остеокластів в кістках. Реабсорбція кістки призводить до вивільнення кальцію та фосфатів, з подальшим підвищенням рівня кальцію та до зниження рівня фосфору в крові.[4]
Кишка через нирки	ПТГ посилює абсорбцію кальцію в кишці через посилення продукції вітаміну Д, активація якого відбувається в нирках. ПТГ посилює утворення 25-гідроксивітаміну D3 1-альфа-гідролази, ензиму, що конвертує вітамін Д в активну форму. Ця активна форма вітаміну Д має властивість підвищувати абсорбцію кальцію (Ca^2+ іонів) в кишці через кальбіндин.

Клінічне значення

• Гіперпаратиреоїдизм — стан, який виникає при надмірній секреції ПТГ, внаслідок розвитку однієї з двох патологій. Первинний гіперпаратиреоїдизм виникає внаслідок власне автономної гіперсекреції ПТГ клітинами паращитопдібної залози, тоді як вторинний гіперпаратиреоїдизм розвивається внаслідок фізіологічної відповіді організму на гіпокальціємію.
• Гіпопаратиреоїдизм — характеризується низьким рівнем ПТГ в плазмі крові. Виникає в результаті пошкодження або видалення паращитоподібних залоз.

• Деякі генетичні аномалії, що виникають надзвичайно рідко, можуть призводити до порушення метаболізму ПТГ: псевдогіпопаратиреоїдизм, родинна гіпокальційурична гіперкальциємія, автосомно-домінантна гіпокальційурична гіперкальциємія.

Вимірювання ПТГ

Декілька форм ПТГ можуть бути визначеними в крові: інтактний ПТГ; N-закінчення ПТГ; половина молекули ПТГ, С-закінчення ПТГ. В нормальних умовах рівень ПТГ коливається в межах 10-60 пг/мл.

Див. також

• Паращитоподібна залоза
• Кальцитонін

Примітки

1. Page 1094 (The Parathyroid Glands and Vitamin D) in: Walter F., PhD. Boron (2003). Medical Physiology: A Cellular And Molecular Approaoch. Elsevier/Saunders. с. 1300. ISBN 1-4160-2328-3.
2. Coetzee M, Kruger MC (May 2004). Osteoprotegerin-receptor activator of nuclear factor-kappaB ligand ratio: a new approach to osteoporosis treatment?. South. Med. J. 97 (5): 506—11. doi:10.1097/00007611-200405000-00018. PMID 15180028.
3. Poole K, Reeve J (2005). Parathyroid hormone - a bone anabolic and catabolic agent. Curr Opin Pharmacol. 5 (6): 612—7. doi:10.1016/j.coph.2005.07.004. PMID 16181808.
4. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 вересня 2007. Процитовано 1 серпня 2012.

Посилання

• ПАРАТГОРМОН