Небога

Небо́га^[1][2], або племі́нниця^[3] (заст. небі́рка^[4], племе́нниця^[5]) — дівчина/жінка по відношенню до дядька або тітки = дочка брата або сестри, а також дочка брата або сестри чоловіка / дружини. Щодо дочки брата вживається також сино́виця^[6] (діал. брата́ниця^[7]).

• Двою́рідна небога — дівчина/жінка по відношенню до двоюрідного дядька або тітки = дочка двоюрідного брата або сестри.
• Сестре́ниця, сестри́ниця, сестрі́ниця — діалектне позначення дочки сестри^[8].

Слово небога (д.-рус. небога), первісно означало «бідна», «нещасна», «убога»^[1][9]. Слово племінниця (племенниця) за походженням пов'язане з «плем'я»^[9].

Див. також

• Небіж

Примітки

1. Небога // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Небога // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
3. Племінниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Небірка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
5. Племенниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
6. Синовиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
7. Братаниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
8. Сестрениця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
9. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

Посилання

• Шутова Л. І. Шутова Л. І. Лексико-семантична структура фемінативів у «Словнику української мови» Б. Грінченка // Лінгвістика. — 2012. — № 3(2). — С. 75-79.
• Сестриница, Сестричича // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин та інш. — Т. 2: Н — Θ. — Київ: «Наукова думка», 1978. — С. 341.