Українське брат походить від прасл.*bratrъ, *bratъ, що вважається спорідненим з лит.broterelis («братик»), латис.brātarītis («братець»), прусськ.brāti, bratrīkai («братки»), гот.brōþar, давн.в-нім.bruoder, нім.Bruder, англ.brother, ірл.brāthir, лат.frāter, грец.φράτηρ, φράτωρ («член фратрії»), перс.برادر, барадар, санскр.भ्रातृ, бхратр[1]. Спільним джерелом є пра-і.є.bʰrāter.
Повнорідний (рідний) брат — має спільних батька та матір зі своїм суродженцем.
Неповнорідний — такий, що має лише спільного батька або лише спільну матір зі своїм суродженцем.
Єдиноутробний брат — має спільну матір, але різних батьків зі своїм суродженцем[2].
Єдинокровний брат — має спільного батька, але різних матерів, зі своїм суродженцем[2].
Зведений брат — син мачухи чи вітчима, який не перебуває в кровній спорідненості.
У ширшому значенні:
двоюрідні (спільні дід і баба)
троюрідні або брат / сестра у других (спільні прадід і прабаба) і т. д.
Споріднений зв'язок братів дає право на спадкоємство; на суді як свідки брати можуть відмовлятися від надання свідчень, відводяться сторонами і (у карних справах) допитуються без присяги.
Інші терміни спорідненості і свояцтва, пов'язані з братством