У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Любомирка .
Любоми́рка — село Куяльницької сільської громади в Подільському районі Одеської області , Україна . Населення становить 1181 осіб.
Історія
У Російській імперії село Любомирка входило до Нестоїтської волості Балтського повіту Подільської губернії.
Село Бірзула (відоме з 1779[ 1] ; населення 1795 412, 1859 409, 1886 [ 2] 524, 1888 667, 1897 913, 1923 — 701 чол.) — Косівська волость Ананьївського повіту Херсонської губернії.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 86 жителів села[ 3] .
7 вересня 1946 року с. Бірзула[ 4] та с. Любомирка об'єднані в одне село Любомирка.[ 5] [ 6]
Колишній орган місцевого самоуправління — Любомирська сільська рада .
Населення
1885 — 827
1897 — 1481
1923 — 2089[ 7]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1303 особи, з яких 565 чоловіків та 738 жінок.[ 8]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1175 осіб.[ 9]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[ 10]
Видатні уродженці
Див. також
Примітки
↑ Проблема відтворення правдивої дати заснування міста Подільська в контексті впливу радянської історіографії та адміністративно-територіального поділу краю // kraeved.od.ua
↑ Історія міст і сіл УРСР : 1886–1887 — 859 (192 господарства)
↑ Любомирка . Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» . Український інститут національної пам'яті . Процитовано 18 червня 2020 .{{cite web }}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання )
↑ Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941
↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К . : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 921, 963, 995.
↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад та населених пунктів Дніпропетровської, Одеської, Ровенської, Сумської, Тернопільської і Херсонської областей» від 7 вересня 1946 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1947. — № 11 (30 листопада). — С. 8–11.
↑ Одесская губерния / Одесский губисполком. — О . : 1-я гос. типогр. им. К. Маркса, 1924. — Т. I : Административное описание [1923] . — С. 31. — ХХVIII, 172 с.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019 .
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019 .
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019 .