Історія Мардарівки починається наприкінці XVIII століття, коли ці, доти порожні землі, починають заселятися. Хутори, що згодом сформували Мардарівку, були заселені повністю вже 1799 року. Власником земель був полковник Курис. Досі урочище біля Мардарівки зветься Курисове. А назва Мардарівка виникає, коли у 1840-х роках ці землі купує поміщик Мардарій Цигульський.
У 1865 році поміщик Мардарій Цигульський надає свої землі під будівництво залізничної колії — з однією вимогою, що станція і село буде носити його ім'я. Ось і виникає у 1865 році станція і село Мардарівка.
У 1894 році селище Мардарівка мало 22 двори та 131 мешканця (62 чоловіки, 69 жінок), у селищі було поштове відділення, земська поштова станція, оптовий склад вина. Селище входило до складу Кіндратівської волості Ананьївського повіту[1].
1920 року було створено сільську роду, а 1923 року почалася робота школи.
Моравський Ілля Микитович (1891- 08.07.1924) - вояк армії УНР, начальник контррозвідки в 1 першому піхотному полку імені Винниченка, який був другом Євгена Чикаленка. У 1920 емігрував до Болгарії, потім перебрався до Кишиніва[6]. Розстліляний чекістами в Одесі.
Моравський Іван Микитович (1898- 08.07.1924) - брат Іллі Моравського, допомагав йому у постачанні інформаційних матеріалів. Працював службовцем в Управлінні служби руху 3 дільниці на ст. Бірзула[7] Розстріляний чекістами в Одесі[7]