Кінва (посуд)

Кінва, вживана для обливання в «поливаний понеділок» (Польща)

Кі́нва (від давн.в-нім. channa — «глек»; можливо, через пол. konew)^[1], зменш. коно́вка, коні́вка — дерев'яна посудина для пиття, великий дерев'яний кухоль^[2][3]. Технологія виготовлення кінви може бути різною: її або виточують з одного шматка дерева, або складають з окремих дощечок-клепок аналогічно дерев'яним відрам, бочкам і діжкам.

Опис

Кінва мала форму зрізаного конуса висотою від 20 до 40 см. Клепки скріплювали два плоских обручі, одна з клепок мала ручку^[4]. Деякі кінви споряджали відкидними кришками: їх використовували не тільки для пиття, але й для зберігання і перенесення рідин.

Кінви були в широкому вжитку до початку масового виробництва металевих кухлів, але їх виробляють й досі: як незвичайні сувеніри і як оригінальні пивні кухлі.

• 
  Норвезька різьблена кінва
• 
  Кінва з кришкою, піднята з караки «Мері Роуз»
• 
  Шведська кінва. Малюнок з книжки Wärend och Wirdarne Гуннара Олофа Гільтен-Кавалліуса (1868)
• 
  Шведська кінва-«носатка». Музей традиційної культури в Лунді
• 
  Шведська кінва-«носатка». Малюнок з книжки Wärend och Wirdarne

Інші значення

«Кінвою» («коновкою», «конівкою») в деяких діалектах української мови можуть називати відро^[2][5].

Див. також

• Бондарство
• Дзбан

Примітки

1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
2. Кінва // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. Конівка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
4. Христина Андрійків Розвиток деревообробних промислів на Бойківщині в кінці XIX — на початку ХХ століть
5. Коновка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання

• Кінва [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 642. — 1000 екз.