Курненська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Курне.
Історія
Станом на 1885 рік складалася з 10 поселень, 5 сільських громад. Населення — 6600 осіб (3388 чоловічої статі та 3212 — жіночої), 254 дворових господарств.
Земля волості
|
|
Площа, десятин
|
У тому числі орної, дес.
|
| Сільських громад
|
6459
|
1875
|
| Приватної власності
|
20480
|
3616
|
| Казенної власності
|
—
|
—
|
| Іншої власності
|
70
|
42
|
| Загалом
|
27099
|
5533
|
Основні поселення волості:
- Курне — колишнє власницьке село, 925 осіб, 71 двір, волосне управління (повітове місто — 36 верст; православна церка , школа, постоялий будинок, лавка. За 10 версту — порцелянова фабрика Довбиш. За 11 верст — колонія Амалин з лютеранським молитовним будинком. За 12 верст — смоляний завод. За 13 верст — скляний завод Адамівка. За 14 верст — німецька колонія Недбаївка з лютеранським молитовним будинком.
- Рудня-Непомуценівка — колишнє власницьке село при р. Тні, 115 осіб, 12 дворів, водяний млин, смоляний завод.
- Соколів — колишнє державне містечко при р. Тні, 130 осіб, 12 дворів, православна церква, євангельський молитовний будинок, корчма, лавка.
- Янушівка — колишнє власницьке село при р. Тенька, 28 осіб (приватних осіб 475), 3 двора, каплиця старовірів, постоялий будинок[1].
У 1923 році на території волості утворено Довбиську, Курненську, Лугську, Недбаївську, Очеретянську, Соколівську, Старо-Майданську, Тетірську, Улашанівську, Яблунську та Янушівську сільські ради[2]. 7 березня 1923 року, відповідно до указу ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ», територію волості включено до складу новоутвореного Пулинського району Житомирської округи[3].
Примітки
