Пулинський район

Пулинський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Волинська округа  УРСР Київська область Житомирська область
Основні дані
Країна:	СРСР  Україна
Область:	Волинська округа  УРСР Київська область Житомирська область
Код КОАТУУ:	1825400000
Утворений:	7 березня 1923 року
Ліквідований:	19 липня 2020 року
Населення:	▲26600
Площа:	855 км²
Густота:	31.1 осіб/км²
Тел. код:	+380-4131
Поштові індекси:	12000—12056
Населені пункти та ради
Районний центр:	Пулини
Селищні ради:	1
Сільські ради:	19
Смт:	1
Селища:	1
Села:	65
Районна влада
Голова ради:	Липко Анатолій Петрович
Голова РДА:	Кацімон Інна Миколаївна[1]
Вебсторінка:	Офіційний вебсайт
Адреса:	вул. Шевченка, 104, смт Пулини, Пулинський р-н, Житомирська обл., 12001
Мапа
Пулинський район у Вікісховищі

Пулинський район (1935—2016 роки — Червоноармійський) — колишня адміністративно-територіальна одиниця Волинської округи, УСРР, Київської і Житомирської областей УРСР та України з адміністративним центром у смт Пулини. Населення становить 26 600 осіб (на 15.08.2016). Площа — 855 км². Утворений в 1923 році.

Географія

Межує на сході з Черняхівським, на північному сході — з Хорошівським; на півночі — з Ємільчинським; на північному заході — з Новоград-Волинським; на заході — з Баранівським, на південному заході — з Романівським, на півдні — з Житомирським районами.

Належить до зони Житомирського Полісся з точки зору фізико-географічного районування та до Волинського Полісся з точки зору історично-культурного поділу.

Тут переважають піщані та дерново-підзолисті супіщані ґрунти.

Корисні копалини: торф, каолін, уран, глина, пісок;

Річки: Тенька, Тня, Лісова Кам'янка, Ірша, Тартак, Світлиця-

Населення

Станом на 1925 рік проживало:

Національність	Кількість, осіб	Відсотки, %
Українців	26954	51,9 %
Євреїв	2113	4,07 %
Німців	14821	28,5 %
Поляків	7377	14,2 %
Чехів	234	0,45 %
Росіян	415	0,79 % %
Всього	51914	100 %

За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 31 656 осіб, з них українців — 23 744, росіян — 2 106, німців — 1 885, євреїв — 1 013, поляків — 2 352, інших — 556^[2].

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

• українці — 88,6 %;
• поляки — 8,9 %;
• росіяни — 2 %;
• інші національності — 0,5 %^[3].

Історія

Знак при в'їзді в район зі сторони Житомира

Район утворений 7 березня 1923 року в складі Житомирської округи Волинської губернії з 21 сільської ради Пулинської волості Житомирського повіту та Курненської волості Новоград-Волинського повіту.

3 червня 1930 року район було реорганізовано в Пулинський національний (німецький) район, (нім. Deutscher Kreis Pulin; рос. Пулинский немецкий район)  — адміністративно-територіальна одиниця, німецький національний район Української Соціалістичної Радянської Республіки, створений в рамках політики коренізації, з центром у містечку Пулини.

До 14 вересня 1930 — у складі Волинської округи, з вересня 1930 по лютий 1932 підпорядкований центру, з лютого 1932 по 1935 — у складі Київської області, із 4 травня 1935 — Новоград-Волинської округу Житомирської області.

В нього були включені 30 сільських рад, які раніше знаходилися не території Пулинського та Володарського районів Волинської округи, а також Барашівського району Коростенської округи.

Внаслідок Голодомору 1932—1933 за даними різних джерел, у районі загинуло 535 чол., імена яких на сьогодні встановлено^[4].

У 1935 році Пулинський німецький район був ліквідований «в зв'язку з економічною слабкістю» за постановою Політбюро КП(б)У «Про Мархлевський і Пулинський райони» від 17 вересня 1935 року і за постановою ВУЦВК під аналогічною назвою від 3 жовтня 1935 р.

У 1935 році з частин розформованих Мархлевського і Пулинського районів і частини Новоград-Волинського району утворено Червоноармійський район з адміністративним центром в Червоноармійську. Решта території розформованого Пулинського району ввійшла до Барашівського, Володарсько-Волинського, Черняхівського районів і Житомирської міськради^[5].

До складу новоствореної Житомирської області увійшов 22 вересня 1937 року.

В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Звягель Генеральної округи Житомир. Було утворено 8 сільських управ.

30 грудня 1962 року район було розформовано, територію поділено між Ємільчинським, Новоград-Волинським та Черняхівським районами. Відновлений 8 грудня 1966 року^[6].

19 травня 2016 року районові повернено історичну назву — Пулинський^[7].

Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»^[8].

Адміністративний устрій

Адміністративно-територіально район поділяється на селищну та 3 сільських об'єднаних територіальні громади і сільську раду, які об'єднують 67 населених пунктів та підпорядковані Пулинській районній раді. Адміністративний центр — смт Пулини^[9].

Транспорт

Територією району проходить автошлях E40М06.

Освіта

Мережа загальноосвітніх навчальних закладів нараховує: 30 загальноосвітніх навчальних закладів, в тому числі 4 — І ступеня, 13 — І-ІІ ступеня, 12 — І-ІІІ ступеня, 1 гімназія, 1 професійно-технологічний ліцей, школа мистецтв, 2- ДЮСШ, в яких навчається 2966 дітей.

У школах працює 464 вчителі та 40 педпрацівників дитячих дошкільних закладів. Комп'ютеризовано усі ЗОШ І-ІІІ ступеня.

Охоплено профільним навчанням вісім шкіл за такими напрямками: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, спортивний. Функціонує 15 дитячих садків, ними охоплено 455 дітей дошкільного віку.

Охорона здоров'я

В районі працює центральна районна лікарня на 105 ліжок, дільнична лікарня (с. Соколів) на 15 ліжок, 5 сільських лікарських амбулаторій, 14 фельдшерсько-акушерські пункти, 21 фельдшерські пункти. При райполіклініці організовано дільницю загальної практики сімейної медицини.

Культура

Зараз в районі діє 69 закладів культури: районний будинок культури, 4 бібліотеки, школа мистецтв, 18 сільських Будинків культури, 24 сільські клуби, 22 сільські бібліотеки та районна картинна галерея «Пулинські барви».

Пулинська музична школа відкрита в 1969 році. Директором школи був призначений І. Ф. Мамайчук. За час роботи школи повний курс навчання пройшли близько 450 випускників. Близько 20 працюють викладачами в галузі культури, освіти.

Пам'ятки культури, археології

На території району нараховується 67 пам'яток історії та культури місцевого значення, у тому числі 8 пам'яток археології і 2 пам'ятки природи — Тетеревиний тік і Яремів ліс. Діє в навчальних закладах 7 музеїв різного спрямування. В Очеретянській ЗОШ І-ІІ ступеня імені К. М. Новрузалієва функціонує комплекс музеїв: Великої Вітчизняної війни, історії села, школи, природи та 2 виставкові зали.

Релігія

На території району діє 33 релігійні організації, які представляють 6 конфесійних напрямків. Відправляються служби в 32 кам'яних та дерев'яних культових спорудах.

Фізична культура та спорт

Спортивні об'єкти району налічують: 1 стадіон в смт. Пулини, 23 спортивні майданчики, 20 футбольних полів, 9 спортивних залів, 15 приміщень для занять фізичною культурою, 1 поле зі штучним покриттям.

Сільське господарство

Зернові

За 10 місяців 2016 року валове виробництво сільгосппродукції становить 68,3 млн грн, що на 134 % більше відповідного періоду минулого року. Зважаючи на несприятливі погодні умови, урожайність зернових залишилася на рівні минулого року і у середньому по району становить 20,7 ц/га.

Посів озимих зернових культур проведено на площі 3932 га, що становить 90 % до запланованих площ. Господарства району для сортозміни і сортооновлення закупили 90 тонн елітного насіння озимих культур.

Тваринництво

Тваринництвом в районі займаються 14 сільгосппідприємств району. Поголів'я ВРХ становить 1438 голів, у тому числі — 912 корів, свиней нараховується 3050 та 96 тис. поголів'я птиці. За 10 місяців 2016 року вироблено 1552 т молока (на 11 % більше минулого року), м'яса вирощено 1657 т (на 7 % більше від минулого року). Досить непоганими є середньодобові прирости по ВРХ — 502 г та у свиней — 511 г. Удій на фуражну корову становить 2100 кг, що на 297 кг більше, ніж у минулому році^[10]

Список сіл району

Назва	Підпорядкування
Андріївка	Андріївська сільська рада
Бабичівка	Бабичівська сільська рада
Березова Гать	Курненська сільська рада
Білка	Старомайданська сільська рада
Будище	Бабичівська сільська рада
Буряківка	Пулинська селищна рада
Великий Луг	Великолугівська сільська рада
Веселе	Пулинська селищна рада
Веснянка	Кошелівська сільська рада
Видумка	Бабичівська сільська рада
В'юнки	В'юнківська сільська рада
В'язовець	Кошелівська сільська рада
Грузливець	Стрибізька сільська рада
Гута-Юстинівка	Новозаводська сільська рада
Зелена Діброва	Теньківська сільська рада
Зелена Поляна	Зеленополянська сільська рада
Івановичі	Івановицька сільська рада
Калиновий Гай	Стрибізька сільська рада
Колодіївка	Ялинівська сільська рада
Корчівка	Мартинівська сільська рада
Кошелівка	Кошелівська сільська рада
Курне	Курненська сільська рада
Мартинівка	Мартинівська сільська рада
Мирне	Зеленополянська сільська рада
Муравня	Тетірська сільська рада
Нарцизівка	Зеленополянська сільська рада
Неборівка	Мартинівська сільська рада
Новий Завод	Новозаводська сільська рада
Новини	Великолугівська сільська рада
Олізарка	В'юнківська сільська рада
Очеретянка	Очеретянська сільська рада
Павлівка	Павлівська сільська рада
Підлісне	Стрибізька сільська рада
Поплавка	Ялинівська сільська рада
Пулино-Гута	Пулино-Гутська сільська рада
Радецька Болярка	Кошелівська сільська рада
Радецьке Будище	Кошелівська сільська рада
Рудокопи	Андріївська сільська рада
Сколобів	Кошелівська сільська рада
Слобідка	Стрибізька сільська рада
Соколів	Соколівська сільська рада
Стара Олександрівка	Ялинівська сільська рада
Стара Рудня	Теньківська сільська рада
Старий Майдан	Старомайданська сільська рада
Стрибіж	Стрибізька сільська рада
Тартачок	Новозаводська сільська рада
Теньківка	Теньківська сільська рада
Тетірка	Тетірська сільська рада
Трудове	Новозаводська сільська рада
Ужівка	Кошелівська сільська рада
Улашанівка	Андріївська сільська рада
Ходорівка	Тетірська сільська рада
Цвітянка	Курненська сільська рада
Червоносілка	Великолугівська сільська рада
Чернявка	Пулино-Гутська сільська рада
Чехівці	Новозаводська сільська рада
Шереметів	Павлівська сільська рада
Юлянівка	Ялинівська сільська рада
Ягодинка	Пулинська селищна рада
Ялинівка	Ялинівська сільська рада
Ясенівка	Пулино-Гутська сільська рада
Ясна Поляна	Очеретянська сільська рада
Ясногірка	Ялинівська сільська рада

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Пулинського району були створені 53 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 66,65 % (проголосували 11 386 із 17 083 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,19 % (5 829 виборців); Юлія Тимошенко — 21,74 % (2 475 виборців), Олег Ляшко — 9,97 % (1 135 виборців), Сергій Тігіпко — 6,46 % (735 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,99 %.^[11]

Примітки

1. Розпорядження Президента України від 5 грудня 2019 року № 456/2019-рп «Про призначення І.Кацімон головою Пулинської районної державної адміністрації Житомирської області»
2. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 17 березня 2023.
3. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
4. Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — с.772. Процитовано 16 січня 2023.
5. s:ЗЗНРСУСРСР/1935/1/56/Про розформування Мархлєвського і Пулінського районів і про утворення Червоноармійського району Київської області
6. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 31, 539, 540, 617, 620. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 22 жовтня 2020.
7. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 22 жовтня 2020.
8. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 28 грудня 2020.
9. Адміністративно-територіальний устрій Пулинського району на сайті Верховної Ради України
10. День працівників сільського господарства
11. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 17 березня 2016.

Посилання

• Новини Пулинського району «Чортоліси.zt.ua»
• Довгалюк Андрій — з життя району.
• Погода в смт. Пулини
• Картка на сайті ВР^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Офіційний вебсайт ПУЛИНСЬКОЇ районної державної адміністрації та районної ради
• Пулинський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)

Література

• Національні меншини в Україні 1920–1930-ті роки. Істрико-картографічний атлас. Київ, 1996.
• Нові адміністративні райони УСРР: Статистичний довідник. Х., 1930;
• Райони УСРР, т. 1: Статистичний довідник. К., 1936;
• Національні процеси в Україні: історія і сучасність: Документи і матеріали: Довідник, ч. 2. К., 1997;
• Ченцов В. В. Трагические судьбы: Политические репрессии против немецкого населения Украины в 1920–1930-е годы. М., 1998;(рос.)
• Немцы в России: Энциклопедия, т. 1. М., 1999.(рос.)

Новоград-Волинський район	Ємільчинський район	Хорошівський район
Баранівський район		Черняхівський район
Романівський район		Житомирський район