Час появи боротьби курешу точно не відомий. Змагання влаштовувалися на свята, під час весіль, великих торгів. Куреш — самостійний вид спорту та спосіб фізичної підготовки.
6 вересня1998 року в Ташкенті за участю представників 28 країн Азії, Африки та Європи була створена «Міжнародна Асоціація Куреш»[1].
24 січня 2003 року став історичною датою для Куреша. На 22-й Генеральній Асамблеї Олімпійської Ради Азії Куреш було визнано офіційним видом спорту з боку цього континентального підрозділу Міжнародного Олімпійського Комітету, і стало можливим включення його до програми Азійських Ігор — континентальної моделі Олімпійських Ігор.[2] У грудні 2006 року у Досі, Катар пройшли 15-ті літні Азійські Ігри. У них вперше в історії відбулися показові змагання з Куреш. 2009 року офіційні змагання з Куреш пройшли у програмах одразу двох Азійських Ігор — 1-х Азійських Ігор з бойових мистецтв (Бангкок, Таїланд) і 3-х Азійських ігор у закритих приміщеннях (Ханой, В'єтнам).
2002 року Асоціація заснувала свою вищу нагороду — «Золотий Орден МАК». Він вручається лідерам країн, видатним політичним та громадським діячам, знаменитостям за їх внесок у справу міжнародного розвитку Куреша. Рішення про нагородження приймається Виконкомом МАК. Перший орден було вручено 2002 року Президенту Узбекистану Ісламу Карімову. 2004 року другим орденом було нагороджено лідер Індійського Національного Конгресу Соню Ганді.
2007 року в місті Уфа республіки Башкортостан проводився VI чемпіонат світу з боротьби куреш[3]
На початок 2008 року членами Міжнародної Асоціації Куреш є національні федерації з 102 країн Азії, Африки, Європи, Пан Америки й Океанії. На 9-му Засіданні Конгресу IKA, що пройшов перед п'ятим чемпіонатом світу з курешу серед молоді 12-17 листопада у Стамбулі, Туреччина ще 12 країн приєдналися до світового руху IKA. Наприкінці 2008 року кількість країн-членів IKA становить 114 країн.
підлітки та спортсмени старше 35 років — 3 хвилини чистого часу
діти, жінки та спортсмени старше 56 років — 2 хвилини чистого часу.
Відмінності
Основна відмінність Кереша: у чувашів та казахів поясна боротьба супроводжується активною боротьбою ніг.
У татар боротьба на поясах, рушниках не включає боротьбу ногами. Засновники татарської національної боротьби Азізов, Шайхутдинов та інші сформулювали правила відповідно до традицій. Азізов хотів, щоб майстри татарської боротьби були сильні і у класичній боротьбі, тому їх національний вид спорту орієнтований на це.
