Йоахим Лелевель
Йоахим Лелевель |
---|
пол. Joachim Lelewel |
---|
| Ім'я при народженні | рос. Иоахим Йозеф Бенедикт Лелевель |
---|
Народився | 22 березня 1786(1786-03-22)[1][2][…] Варшава, Річ Посполита[4][5][…] |
---|
Помер | 29 травня 1861(1861-05-29)[1][2][…] (75 років) Париж, Франція[4][5] |
---|
Поховання | цвинтар Расу |
---|
Країна | Річ Посполита[7] Королівство Польське[7] |
---|
Діяльність | historian of cartography, геральдист, нумізмат, політик, письменник, викладач університету, історик, славіст, бібліограф |
---|
Alma mater | Імператорський віленський університетd[7] |
---|
Галузь | Історія Польщі, нумізматика, історія[8][7], слов'янознавство[8], бібліографія[8], спеціальні історичні дисципліни[8] і політика[8] |
---|
Заклад | Імператорський віленський університетd[7] Вільний університет Брюсселя Варшавський університет[7] Вільнюський університет |
---|
Членство | Познанське Товариство приятелів наукd Philanthropic Society for the Acceleration of Jewish Emancipation throughout the Worldd Карбонарії Краківське наукове товариствоd[5] |
---|
Рід | House of Lölhöffel von Löwensprungd |
---|
Батько | Karol Maurycy Leleweld |
---|
Брати, сестри | Prot Adam Leleweld |
---|
Автограф | |
---|
Йоахим Лелевель у Вікісховищі |
Йоахи́м Ле́левель (пол. Joachim Lelewel; 1786(1786)—1861) — польський історик та політичний діяч-демократ, один з організаторів польського листопадового повстання.
Життєпис
У 1815—1824 роках — професор Віленського університету. Серед тодішніх його слухачів був Адам Міцкевич.
Т. Г. Шевченко ознайомився з історіософічними й політичними концепціями Лелевеля через Демського, що тільки посилило Шевченкову українську національну ідентичність.
Український історик Василь Верига стверджував, що Й. Лелевель доводив тезу: «Українці — це тільки інша відміна поляків»[9].
Твори
- Edda czyli Księga religii dawnych Skandynawii mięszkańców (1807)
- Rzut oka na dawnosc litewskich narodow i związki ich z Herulami (1808)
- Uwagi nad Mateuszem herbu Cholewa polskim XII wieku dzieiopisem, a w sczególności nad pierwszą dzieiów iego xięgą (1811)
- Historyka tudzież o łatwem i pozytecznem nauczaniu historyi (1815)
- Joachima Lelewela badania starożytności we względzie geografji: część naukowa (1818)
- Dodatek do Teodora Wagi Historyi książąt i królów polskich: panowanie Stanislawa Augusta (1819)
- Joachima Lelewela bibljograficznych ksiąg dwoje Tom 1 (1823) Tom 2 (1826)
- Edda: to jest Księga religii dawnych Skandynawii mieszkańców (1828)
- Dzieje bibliotek do Dziennika Warszawskiego (1828)
- Dzieje Polski Joachim Lelewel potocznym sposobem opowiedział, do nich dwanaście krajobrazów skreślił (1829)
- Początkowe prawodawstwa polskie cywilne i kryminalne do czasów jagiellońskich (1829)
- Essai historique sur la législation polonaise civile et criminelle, jusqu'au temps des Jagellons, depuis 730 jusqu'en 1403. Paris, 1830.
- Panowanie króla polskiego Stanisława Augusta Poniatowskiego: obejmującé trzydziestoletnie usilności narodu podźwignienia się, ocalénia bytu i niepodległości (1831)
- Numismatique du Moyen-âge, considérée sous le rapport du type. Paris, 1835.
- Polska odradzająca się czyli dzieje polskie od roku 1795 potocznie opowiedziane (1836)
- Joachima Lelewela porównanie dwu powstań narodu polskiego 1794 i 1830—1831 (1840)
- Études numismatiques et archéologiques. Bruxelles, 1841.
- Gilbert de Lannoy i jego podróże (1844)
- Histoire de Pologne Tom 1 (1844) Tom 2 (1844) Atlas (1844)
- Dzieje Litwy i Rusi aż do unii z Polską w Lublinie 1569 zawartej (1844)
- La Pologne au moyen âge. 3 vol. Poznań, 1846.
- Stracone obywatelstwo stanu kmiecego w Polsce (1846)
- Polska wieków średnich czyli Joachima Lelewela w dziejach narodowych polskich postrzeżenia Tom wstępny (1853) Tom 1 (1855) Tom 2 (1847) Tom 3 (1851) Tom 4 (1851)
- Géographie du moyen âge Tome I (1852) Tome II (1852) Tomes III et IV (1852) épilogue (1852)
- Géographie des Arabes. Paris, 1851.
- Cześć bałwochwalcza Sławian i Polski (1857)
- Lotniki piśmiennictwa tułaczki polskiej (1859)
- Geografja. Opisanie krajów polskich (1859)
- O monetach błaznów i niewiniątek z powodu dzieła Rigollota kilka słów Joachima Lelewela (1860)
- Trzy konstytucje polskie. 1791, 1807, 1815. Poznań, 1861.
- Histoire de la Lithuanie et de la Ruthénie jusqu'a leur union définitive avec la Pologne conclue a Lublin en 1569 (1861)
- Nauki dające poznać zrzódła historyczne (1863)
- Historya Polska do końca panowania Stefana Batorego: dzieło pośmiertne (1863)
- Dzieje bibliotek (1868)
- Listy Joachima Lelewela Tom 1 (1878) Tom 2 (1879)
- Pamiętnik z roku 1830-31 (1924)
Примітки
Джерела та література
Посилання
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Генеалогія та некрополістика | |
---|
Література та бібліографія | |
---|
Тематичні сайти | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | |
---|
|
|