До́лар (англ. dollar, від нім. Taler — старовинна срібна монета[1]; в українській західній діаспорі поширена також назва доля́р) — назва валюти багатьох країн світу, включно Австралії, Белізу, Канади, Нової Зеландії, Намібії , Сінгапуру, Сінт-Естатіусу, Саба, Східного Тимору, Пуерто-Рико, Панами , Палау, Брунею, Бонайре, Британських Віргінських островів, Багам, Бермуд, Маршаллових островів, Соломонових островів, Сполучених Штатів Америки, Сальвадору, Еквадору, Тайваню, Гонконгу, Зімбабве, Фіджі, Мікронезії, Теркс і Кайкос, Ямайки і низки інших країн. Один долар зазвичай дорівнює 100 центам.
Назва походить від слова «талер» (нім. Taler). Вперше слово «долар» (dollar) було використано як назва одного з різновидів шотландських монет — «долара з мечем» (англ. Sword Dollar), монети номіналом 30 шилінгів, яку карбували між 1567 і 1571 роками[2]. Слово «долар» також зустрічається в п'єсі Вільяма Шекспіра «Макбет» (початок XVII століття)[3]:
Історія походження символу долара має безліч різних теорій і легенд, але науково доведеної версії не існує. Одна з поширених версій — можливе походження знака долара від іспанського песо. Рукописна абревіатура «ps» досить часто згадується в британських, американських, канадських, мексиканських та інших іспано-американських ділових листуваннях 1770-х років. Передбачається що від букви «P» залишилася лише вертикальна риса, а буква «S» використовувалася як фон, що дозволяло збільшити швидкість запису.
Із сучасних теорій розглядають і варіант видозміненого запису «US».