Джозеф Стігліц

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Джозеф Стігліц
англ. Joseph Stiglitz
Джозеф Стігліц Джозеф Стігліц
Ім'я при народженні	англ. Joseph Eugene Stiglitz
Народився	9 лютого 1943(1943-02-09) (81 рік) Гері, Індіана, США
Місце проживання	Гері Індіана
Країна	США[1][2][3]
Діяльність	економіст, викладач університету, науковий письменник, письменник-документаліст, професор, критик, письменник
Alma mater	Коледж Фіцвільяма^d Емгерстський коледж (1964) Массачусетський технологічний інститут (1967) Чиказький університет
Галузь	економіка і screening^d
Заклад	Університет Оксфорда Принстонський університет Манчестерський університет Стенфордський університет Світовий банк Єльський університет Колумбійський університет
Посада	Шеф-економіст Світового банку і Chair of the Council of Economic Advisers^d
Вчене звання	Changjiang Chaired Professor^d
Науковий керівник	Роберт Солоу
Відомі учні	Джанет Єлен
Аспіранти, докторанти	Richard J. Gilbert^d[4] Richard Arnott^d[4] Rick Levin^d[4] Ravi Kanbur^d[4] Andres Rodriguez-Clare^d[4] Uri Possen^d Joseph von Rosthorn Farrell^d[4] Anton Korinek^d[4] Ian Lindsay Gale^d[4] Susan E. Skeath^d[4] Andrew Kosenko^d[4] David S. Sibley^d
Членство	Лондонське королівське товариство[5] Національна академія наук США[6] Європейська академія наук і мистецтв Папська Академія соціальних наук[7] Британська академія Американська академія мистецтв і наук[8] Російська академія наук Американське філософське товариство[9] Римський клуб Royal Academy of Economic and Financial Sciences^d[10] Економетричне товариство[11]
Партія	Демократична партія США
У шлюбі з	Anya Schiffrin^d
Нагороди	Нобелівська премія з економіки (2001)
Особ. сторінка	josephstiglitz.com
Джозеф Стігліц у Вікісховищі

Джо́зеф Юджин Сті́гліц (англ. Joseph Eugene Stiglitz; нар. 9 лютого 1943) — американський економіст і професор Колумбійського університету (Нью-Йорк); лауреат Нобелівської премії з економіки 2001 року за дослідження ринків з асиметричною інформацією.

Нагороджений медаллю Джона Бейтса Кларка (1979). Лауреат премії Ректенвальда (1998). Голова Ради економічних консультантів при президентові США (1995—1997); Шеф-економіст Світового банку (1997—2000). Є іноземним членом Секції економіки відділення суспільних наук Російської академії наук.

Біографія

Народився в штаті Індіана в сім'ї Шарлотти і Натаніела Стігліца. У 1960—1963 вчився в Емгерстському коледжі, де був президентом студентської самоврядності. Опісля навчався в Массачусетському технологічному інституті (МТІ); у 1965—1966 вчився в Чикаго під керівництвом Хирофумі Узави; у 1967 повернувся в МТІ, де отримав степінь доктора наук. Згодом викладав в університетах Кембриджа, Єля, Дюка, Стенфорда, Оксфорда й Вінстона — і нині є професором Колумбійського університету та співредактором журналу «Голос економіста» (англ. The Economists' Voice).

Окрім значимих досліджень в області мікро- та макроекономіки, Стігліц безпосередньо і відіграє важливу роль в політичному та суспільному житті. У 1992 він перебрався до Вашингтона, щоб працювати в адміністрації президента Білла Клінтона. У 1995—1997 обіймав посаду голови Ради економічних консультантів при президентові США. У 1997 його призначено у Всесвітній банк, в якому залишився віце-президентом і шефом-економістом до 2000.

Основні твори

• «Капітал, заробітна плата і структурне безробіття» (Capital, Wages and Structural Unemployment 1969);
• «Деякі подальші результати виміру нерівності» (Some Further Results on the Measurement of Inequality, 1973, в співавторстві Майклом Ротшильдом);
• «Рівновага на ринках продуктів з недосконалою інформацією» (Equilibrium in Product Markets with Imperfect Information 1979).
• «Глобалізація та її тягар» (Globalization and Its Discontents) Нью-Йорк, Лондон, 2002. Українською мовою в перекладі Андрія Іщенка вийшла в 2003 році, Київ, видавництво «КМ Академія»^[12].

Критика

Представник Австрійської школи економіки Хесус Уерта де Сото критикує неокласичну теорію інформації:

	… суб’єктивне сприйняття інформації є суттєвим елементом методології австрійської школи, який відсутній у неокласичній теорії, де інформація трактується як виключно об’єктивна. Більшість економістів не усвідомлюють того, що говорячи про інформацію, австрійці і неокласики мають на увазі принципово різні речі. З точки зору неокласиків, інформація - це дещо об’єктивне, свого роду товар, який продають і купують на ринку у відповідності з рішеннями про максимізацію.Ця «інформація», яку можна зберігати на різноманітних носіях, не має нічого спільного з суб’єктивною інформацією, про яку пишуть австрійці: з практичною і життєво необхідною інформацією, яку діюча особа суб’єктивно тлумачить, знає й використовує у контексті конкретної дії. Економісти австрійської школи критикують Стігліца й інших авторів неокласичної теорії інформації за нездатність інтегрувати свою теорію інформації з підприємництвом, яке й є джерелом і рухомою силою знання.
— Хесус Уерта де Сото, Австрийская экономическая школа [Рынок и предпринимательское творчество]. - Челябинск: Социум, 2009. - 174 с.

Див. також

• Нова економічна географія

Примітки

1. Becker E. U.N. Study Finds Global Trade Benefits Are Uneven // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2004. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
   d:Track:Q9684d:Track:Q6284490d:Track:Q54837d:Track:Q5362398d:Track:Q2529982d:Track:Q24743245d:Track:Q11299
2. Two Ways to Find Mediocrity in Food // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2009. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
   d:Track:Q9684d:Track:Q6284490d:Track:Q11299d:Track:Q24743245d:Track:Q2529982d:Track:Q54837
3. At Long Last, Environmental Supplement to GDP Takes Shape // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2009. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
   d:Track:Q9684d:Track:Q6284490d:Track:Q11299d:Track:Q24743245d:Track:Q2529982d:Track:Q54837
4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
5. Fellows Directory
   d:Track:Q99485572
6. www.nasonline.org
   d:Track:Q107213150
7. http://www.pass.va/content/scienzesociali/en/academicians/ordinary/stiglitz.html
8. https://www.amacad.org/person/joseph-eugene-stiglitz
9. NNDB — 2002.
   d:Track:Q1373513
10. https://racef.es/es/academicoscorrespondiente-extranjero/his-excellency-dr-joseph-e-stiglitz
11. https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/current
12. Видавничий дім «КМ Академія». Каталог. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 5 травня 2010.

Джерела

• Джозеф Стіліц — видатні економісти [Архівовано 13 квітня 2009 у Wayback Machine.]

Посилання

• Офіційна сторінка (англ.)
• Авторська колонка «Особлива думка: Нетрадиційна економічна мудрість» [Архівовано 14 вересня 2008 у Wayback Machine.] на сайті Проекту Синдикат [Архівовано 24 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• «Свобода вибору?» — глава з книги «Глобалізація та її тягар»
• Автобіографія [Архівовано 5 липня 2008 у Wayback Machine.] на сайті Нобелівській премії [Архівовано 4 квітня 2006 у WebCite](англ.)